МИНИСТЕРСТВО ИНФРАСТРУКТУРЫ УКРАИНЫ

На рейде: 4
Под обработкой: 22

virusship-handling-ruhandling-railway-transport-rue-procurement-uspa-ru

РАЗДЕЛЫ

agency-company-rus

Investment

resolution-rus

anti-corruption-rus

comment-rus

procurement-rus

monitor-rus

recommendation-rus

Порт в социальных сетях

 

n-an-an-an-a

Авторизация

archival-photos-rus

Порт

АМПУ завершила дноуглубление акватории аванпорта Одесского порта

Сегодня, 23 марта, земкараван «Дунай» завершил эксплуатационное дноуглубление в акватории аванпорта Одесского морского порта. Исполнителем работ выступил филиал «Дноуглубительный флот» ГП «АМПУ», то есть работы выполнялись хозяйственным способом.

 

Согласно данным Актов выполненных работ и оперативным сведениям инженерной службы администрации порта, объем разработанного и вывезенного на подводную свалку грунта составляет около 87 тыс. м/куб. На участках, где проводилось черпания, глубины доведены до паспортных 13,5 метров. Выполнение предусмотренного договором объема работ заняло чуть больше месяца - с 20 февраля по 23 марта, что укладывается в заранее оговоренный график.

 

- Ремонтное черпание на нескольких участках акватории аванпорта проводилось в соответствии с данными сезонных промеров глубин и планом эксплуатационных дноуглубительных работ на 2021 год, - комментирует начальник администрации порта Максим ЛАПАЙ. - Обусловленные договором операции выполнены в предусмотренные сроки, что стало возможным как благодаря четкой организации работ, так и благоприятным погодным условиям. Здесь следует отметить, что наша инженерная служба заранее планирует дноуглубительные работы на весенне-летний период, когда стихают северо-восточные ветры и снижается волновая нагрузка на акваторию.

 

Как рассказал далее М.Лапай, по плану эксплуатационного дноуглубления в Одесском порту в 2021 году предусмотрено ремонтное черпание в Нефтегавани порта. Выполнение данных работ начнется в ближайшее время. Для этого также планируется задействовать земкараван «Дунай». Всего в Нефтегавани надлежит поднять с морского дна и вывезти на подводную свалку в открытом море около 10 тыс. м/куб грунта. Срок выполнения работ - 4-5 суток.

 

Администрация Одесского морского порта

 

Подробнее...

Маленька сенсація в Одеському порту: вітрильник Joseph Conrad неочікувано відкрив яхтовий сезон

Одеса. 14 березня 2021 р. 15:00. Сьогодні, об 11:30 у акваторію порту зайшла вітрильна супер’яхта Joseph Conrad (Build Date – 1916, L=37m, Flag – Marshall Islands). Судно завели у Нову гавань і ошвартували біля причалу №17 морського вокзалу лоцман Ігор Бойко і лоцман-стажер Олександр Кузнєцов. На борту яхти перебувають 5 членів екіпажу.

 

Першими на борт SY Joseph Conrad яхти піднялись співробітники санітарно-карантинного відділу Одеського порту, котрим капітан пред’явив медико-санітарну декларацію. Після цього лікар-епідеміолог провела температурний скринінг членів екіпажу, яхтсмени заповнили опитувальні листи. Завтра екіпаж здаватиме ПЛР-тести. Дозвіл на сходження на берег яхтсмени отримають після виконання усіх карантинних пересторог, запроваджених у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

За наявною інформацією, супер’яхта, якій виповнилось 105 років, зайшла в Україну для вирішення питання чергової реновації. На якій з суднових верфей її ремонтуватимуть, наразі невідомо. Все залежить від результатів переговорів між судновласником і представниками верфі. Скоріше за все, з Одеси яхта вирушить до Миколаєва, де базуються фірми, які займаються реновацією суден маломірного флоту.

 

Ще відомо, що в українські води сталевий вітрильник прибув з Хорватії. Перед цим були порти Греції та Португалії, а до них – Куба, яка стала кінцевою точкою чергової кругосвітньої подорожі SY Joseph Conrad.

 

Довідково

Джозеф Конрад (при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924) - англійський письменник польського походження, уродженець України. Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків. Його твори мали великий вплив на творчість багатьох класиків літератури, серед яких Ернест Хемінгуей, Грем Грін, Вільям Берроуз та інш. Д.Конрад – автор романів та оповідань на морську тематику. Підчас їх написання автор послуговувався власним досвідом плавання у британському торговельному флоті

 

 

 

 

 

 

 

Подробнее...

Состоялось очередное заседание Совета Одесского порта

12 марта, под председательством начальника администрации порта Максима Лапая состоялось очередное заседание Совета Одесского порта. В режиме видео-конференции в мероприятии приняли участие руководитель ГП «Администрация морских портов Украины» Александр Голодницкий, представители Ассоциации стивидорных компаний Одесского порта, другие заинтересованные стороны.

 

Среди прочего участники заседания рассмотрели следующие вопросы повестки дня:

- показатели работы Одесского морского порта за 2020 год,

- план капитальных инвестиций на 2021 год,

- состояние реализации проекта строительства альтернативной дороги в Одесский морской порт,

- согласование новой редакции Обязательных постановлений по Одесскому морскому порту.

 

По словам М.Лапая, в обсуждении этих и других вопросов приняли активное участие представители Ассоциации стивидорных компаний, которые высказали свои предложения по совершенствованию взаимодействия администрации и бизнеса в принятии важных для конкурентоспособности порта решений.

 

- Мы всегда внимательно прислушиваемся к мнению наших партнеров-портовых операторов, особенно в вопросах касающихся улучшения и расширения сервисов, которые предоставляет порт своим клиентам, - прокомментировал Максим Лапай. - И в этом смысле регулярные, раз в квартал, заседания Совета порта играют роль как дискуссионной площадки по вопросам, представляющим взаимный интерес, так и органа легитимизации тех или иных совместных решений путем открытого голосования...

 

По итогам заседания Совета составлен соответствующий Протокол.

 

Подробнее...

В Нефтегавани Одесского порта обрабатываются два судна одновременно

Вчера, 11 марта, к причалу № 4-Н стал танкер-газовоз SEAGAS MAJOR (L = 98,5m, флаг Либерия). Судно доставило 2383 тонн сжиженного газа. Сегодня утром зашел в Нефтяную гавань и пришвартовался к причалу №1-Н танкер CASTILLO DE MONTERREAL (L = 182,1 m, флаг Мальта). На судно грузят партию экспортного мазута в 28500 тонн.

 

- В последнее время мы наблюдаем увеличение объемов перевалки импортного сжиженного газа, - комментирует начальник администрации порта Максим ЛАПАЙ. - В прошлом году через причалы нефтерайона прошло почти 60,8 тысячи тонн этого вида груза, что на 11,2 тысячи тонн превышает результат позапрошлого года по данной позиции номенклатуры. Наши специалисты связывают этот рост с увеличением спроса на отечественном рынке автогаза.

 

По информации главной диспетчерской порта, в январе-феврале этого года грузооборот нефтерайона Одесского порта составляет 201 тыс. тонн. Это на 63,6 тыс. тонн выше результата первых двух месяцев 2020 года.

 

Подробнее...

В Одесский порт зашли корабли противоминной группы НАТО (фоторепортаж)

10 марта в Одесский порт зашли корабли Второй постоянной противоминной группы НАТО (SNMCMG2). В составе флотилии фрегат Sokullu Mehmet Pasa (ВМС Турции) и три тральщика - ROS Lupu Dinescu (Румыния), ESPS Tajo (Испания) и TCG Ayvalık (Турция). Все корабли пришвартовались у причалов №№18-19 морского вокзала.

 

Как уже сообщалось в средствах массовой информации, минно-тральные корабли подразделения SNMCMG2 Североатлантического альянса вошли в Черное море 25 февраля, в рамках первого развертывания НАТО в 2021 году. Программой развертывания предусмотрено проведение совместных румынско-болгарских учений по противоминной борьбе «Посейдон» и учений с ВМС Украины.

 

«Используя преимущества нашей деятельности в Черном море, такие как многонациональные учения, посещение портов, прохождение учений и патрулирование, развертывание SNMCMG2 является важной возможностью, которая способствует достижению взаимопонимания, взаимодействия и доверия с нашими союзниками и партнерами", - приводит слова командующего SNMCMG2, капитана ВМС Турции Юсуфа Карагюлле издание «Европейская правда».

 

Администрация Одесского морского порта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подробнее...

Одеський порт продовжує модернізацію

Ексклюзивне інтерв’ю начальника адміністрації Одеського морського порту Максима ЛАПАЯ журналу «Судноплавство».

 

Одеський морський порт постійно розширює свою інфраструктуру, будуються нові термінали й причали. Що зроблено в цьому напрямку за останній рік і які плани на найближче майбутнє?

 

- Минулий рік, як ви знаєте, був багатий на випробування для країни і світу. Не оминули вони й Одеський порт. Карантинні обмеження у зв’язку з пандемією, посуха і, як наслідок, значне падіння перевалки зернових, непроста історія з підйомом аварійного танкера «Делфі»…

 

Однак, незважаючи на перелічені обставини, підприємство здійснило справжній ривок у плані стратегічного розвитку. Мова йде про реалізацію цілого ряду інфраструктурних проектів.

 

Це, насамперед, завершення будівництва причалу 1-«з» на Андросівському молу. В даний момент інженерна служба отримує дозвільні документи для введення його в експлуатацію, орієнтовно у квітні причал буде повністю готовий приймати під обробку комерційні судна.

 

Це і завершення реконструкції першого пускового комплексу причалу № 7 Карантинної гавані. У вересні минулого року об’єкт урочисто відкривав Президент України    

В. Зеленський. Сьогодні оновлений відрізок причалу вже на повну відпрацьовує кошти, витрачені на його реконструкцію.

 

Відновлені залізничні колії №31-32 на причалах 9-10 Карантинної гавані, що дає можливість додатково подавати під вивантаження 26 вагонів.

 

Наступний пріоритетний проект - завершення реконструкції першої черги транспортного шляхопроводу порту. Славнозвісний вантовий міст, архітектурна візитівка міста, яку ви можете бачити з Воронцовської колонади. Напередодні нового року адміністрація порту відкрила рух транспорту по цьому мосту. І дуже вчасно. Коли настав період хуртовин і ожеледиць, ми вже мали резервний автомобільний в’їзд на територію порту з вулиці Приморської.

 

Не можна оминути увагою і «інвестицію року» - у жовтні 2020 р. німецька компанія «КТО», яка оперує контейнерним терміналом на Карантинному молу, ввела в експлуатацію новий складський майданчик, пропускною спроможністю 300 тис. ТЕU. Сума інвестицій у об’єкт склала 20 млн. євро…

 

Безумовно, ці та інші проекти, - а всі вони по суті є інвестицією у завтрашній день підприємства, неможливо було б реалізувати без чіткої взаємодії державного менеджменту на трьох рівнях управління: власне Одеської філії АМПУ, апарату управління Адміністрації морських портів і профільного міністерства.

 

Сьогодні перед адміністрацією порту стоїть завдання продовжити взятий у минулому році курс на модернізацію виробничих потужностей порту і не допустити зниження темпів реалізації розпочатих проектів. Йдеться насамперед про реконструкцію причалу №7 (другий пусковий комплекс), проектно-вишукувальні роботи у рамках підготовки до реконструкції причалів №№12-13 Платонівського молу, продовження капітальних ремонтів доріг та естакад порту.

 

Стосовно причалу №7 можу сказати, що роботи на об’єкті сьогодні йдуть повним ходом, що надихає нас на оптимізм відносно завершення реконструкції до кінця 2022 року.

По Платонівському молу – проект дуже масштабний. Мова про необхідність модернізації кордону причалів №№12-13 ведеться з 2014 року. Головна причина – фізичний і моральний знос гідротехнічних споруд, потреба в їх модернізації задля отримання можливості обслуговування флоту більшого тоннажу і нарощування річної пропускної спроможності перевалочного комплексу. Цей проект входить до затвердженого профільним Міністерством Стратегічного плану розвитку Одеського порту до 2031 року. В даний момент на Платонівському молу проводяться вишукувальні роботи.

 

У розрізі дорожньої інфраструктури першочерговим завданням є запланований на 2021-й рік ремонт 3-ї черги транспортної естакади з відновленням опор, системи водовідведення, гідроізоляції та асфальту.

 

Ще одним важливим напрямком роботи адміністрації порту спільно з нашими партнерами у 2021 році є подальше впровадження IT-технологій у процеси оформлення вантажів, флоту, автотранспорту. На веб-ресурсах адміністрації порту досить докладно висвітлюється просування нашого проекту «Тайм-слот». Мова йде про створення мобільного додатку, який надає клієнтам можливість завчасно планувати час прибуття і гарантованого запуску вантажних автомобілів через КПП порту шляхом резервування секторів часу протягом доби. Завдяки цій новації вдалося розподілити весь потік транспорту рівномірно і позбутися ситуацій пікових навантажень, коли хвилеподібний потік автоконтейнеровозів утворював затори не тільки перед КПП порту, а й на прилеглих до порту міських вулицях і безпосередньо на територіях контейнерних терміналів.

 

Зараз ця технологія відшліфовується, проводяться зустрічі з представниками вантажних терміналів, експедиторських компаній, щоб врахувати усі зауваження і побажання.

 

Крім того, буквально у цьому місяці розпочалась тестова експлуатація модуля оформлення відходу судна в електронному вигляді з використанням інформаційної системи портового співтовариства. Протягом двох місяців здійснюватиметься паралельне оформлення як в електронному так і в паперовому вигляді, після чого плануємо перехід виключно на електронне оформлення. До речі, використання модуля здійснюється на безоплатній основі.

 

Яка кількість стивідорів займається перевалкою вантажів в Одеському порту?

 

- Сьогодні стивідорну діяльність у порту здійснюють 20 приватних компаній. Однак, не будемо забувати, що Одеський порт – один з найстаріших у галузі і з трьох сторін оточений міською забудовою. То ж можливості кількісного розвитку у нас обмежені.

 

Наші партнери, я маю на увазі стивідорні компанії, у повній мірі забезпечують функціонування Одеського порту як універсального перевалочного комплексу. Сьогодні на наших терміналах здійснюється перевалка усієї номенклатури вантажів за виключенням небезпечних і несумісних з міським середовищем. На території підприємства функціонують два контейнерних термінали, дев’ять універсальних суховантажних (зернові, металопродукція, генеральні вантажі, будматеріали), три - для перевалки наливних вантажів (нафта і нафтопродукти, технічні і харчові масла), портовий холодильник та інші.

 

Більшість портових операторів – це компанії, які співпрацюють з портом більше 20-25 років та інвестували у розвиток потужностей з перевалки десятки й сотні мільйонів доларів. Наприклад, згадана вище компанія «КТО» вже вклала у модернізацію контейнерного терміналу на Карантинному молу більше 130 млн. євро. Компанія «Бруклін-Київ» разом з іноземними партнерами побудувала за 100 мільйонів доларів сучасний зерноперевалювальний комплекс на Андросівському молу. І це тільки з того, що будувалось останніми роками.

 

Скільки отримує міський бюджет від податків, які сплачує Одеський порт?

 

- Платником податків є Адміністрація морських портів України, яка стабільно входить в топ найбільших платників податків країни. А Одеська філія – це лише один з підрозділів АМПУ, який формує податкову базу. Але річ не в цьому. Коли мене питають, «а що отримує міський бюджет від роботи порту?», я завжди прошу перефразувати питання: «скільки заробляє Одеський порт для державного бюджету України?». Тому, що справа портовиків - не розподіляти податки: скільки відправити до центру, а скільки через субвенції до міського бюджету повернути в регіон? Наша справа - ці кошти заробляти за рахунок надання клієнтам широкого спектру якісних послуг з перевалки вантажів і обслуговування флоту. Та й не можливо, насправді, точно підрахувати: скільки сумарно сплачують податків усі портові оператори, а також сотні експедиторських, агентських, логістичних та інших компаній, які співпрацюють з портом. Але точно ця цифра обчислюється у мільярдах гривень. Коли державна податкова служба нагороджувала за підсумками року найбільших і найсумлінніших платників податків у регіоні, Одеський порт, компанії Одеського порту завжди були у цьому списку.

 

Що відбувається з портовими зборами? Вони ростуть, падають? Як це відбивається на конкурентоспроможності Одеського порту?

 

- Оцінювати ефективність існуючої системи справляння портових зборів – це компетенція вищестоящих інстанцій. Зі свого боку, ми з вами можемо лише констатувати актуальність проблеми, про що свідчать звернення представників бізнесових кіл до Уряду відносно можливості зниження розмірів портових зборів для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного експорту.

 

Однак не треба забувати, що портові збори, які справляються за застарілою, як на думку експертів, методикою, на сьогодні являються головним джерелом життєзабезпечення і розвитку існуючої моделі портової інфраструктури України. А на портову інфраструктуру зав’язаний майже весь експорт. І зміна існуючих ставок, принципів і методик справляння зборів може як піти на користь галузі, так і розбалансувати галузь і економіку країни в цілому. Тому вдосконалення системи портових зборів – це точно не легке і не швидке питання. І приказка «сім разів відмір…» - саме про цю проблему.

 

Станом на початок цього року Міністерство інфраструктури вийшло на фінішну пряму у вирішенні даного питання і оприлюднило на своєму офіційному сайті для публічного обговорення проект наказу, яким пропонується запровадити нову, єдину методику розрахунку портових зборів. Крім цього, на етапі громадського обговорення знаходяться і відповідні зміни до порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів.

 

Якщо у двох словах, запропонована міністерством методика спрямована на уніфікацію розрахунків ставок портових зборів та визначення їх реального рівня, виходячи з ринкової вартості активів. Вона також враховуватиме фактично понесені витрати на утримання адміністрацією морських портів України гідротехнічних споруд та здійснення відповідних заходів з безпеки мореплавства у межах відведених акваторій. І ще одне - нова методика базуватиметься на економічному обґрунтуванні ставок для кожного збору та передбачатиме можливість їх подальшого корегування з урахуванням інвестиційної складової.

Переконаний, що результатом тривалої плідної співпраці представників експертного середовища транспортної сфери буде методика, яка дозволить встановити на економічно обгрунтованому рівні обсяг питомих витрат портових зборів на одиницю вантажу в портах України що позитивно вплине на конкурентноспроможність Одеського порту.

 

Який стан справ з проектом будівництва альтернативного автомобільного в’їзду у порт?

 

- Завдяки особистому дорученню Президента України Володимира Зеленського, проект будівництва нового автомобільного в’їзду в Одеський порт перейшов у площину практичної реалізації. Це дуже важливо. Під час пошуку оптимального варіанту конфігурації нової магістралі на місцевості адміністрація порту взяла за основу маршрут дороги, передбаченої Генеральним планом Одеси.

 

З цього приводу збиралась на своє засідання Рада Одеського порту. На ньому були розглянуті запропоновані проектантами кілька варіантів маршруту. Після обговорення плюсів і мінусів кожного з них з представниками компаній-портових операторів, був обраний оптимальний варіант, на який потім погодилась і міська влада.

 

Восени минулого року Міністерство інфраструктури доручило Службі автомобільних доріг України розпочати роботу над реалізацією проекту. Відомством вже розроблена проектна документація. Нова дорога починатиметься від Об’їзної і закінчуватиметься перед спуском з 5-ї черги естакади порту. Протяжність альтернативного в’їзду у порт складатиме 5,4 км, ширина смуги дорожнього покриття – 4,7 м, радіус повороту буде спроектований з урахуванням специфіки руху автопоїздів.

 

З огляду на те, що дорогу належить будувати на слабких і підтоплених ґрунтах з заростями чагарників і очеретів, планується облаштувати дренажну систему, вбити кілька сотень паль і по ним прокласти бетонну естакаду.

 

Адміністрація порту направила на адресу «Укравтодору» пропозицію відносно облаштування т.зв. «нульового» контрольно-пропускного пункту, оскільки, територія Одеського порту є пунктом пропуску через державний кордон, для якого існують встановлені законодавством вимоги режиму заїзду-виїзду.

 

Чи буде Одеський порт або його причали віддаватися в концесію?

 

- Коли ми кажемо, що Одеський порт – це універсальний порт, ми звичайно маємо на увазі і те, що Одеса – це головні морські туристичні ворота України. Свого часу Одеський порт подарував рідному місту найкращий у Європі комплекс для прийому і обслуговування круїзних лайнерів. Однак з тих пір вже минуло чверть століття, інфраструктура морського вокзалу потребує не лише модернізації чи капітального ремонту. Вона потребує кардинального переосмислення філософії існування пасажирського комплексу як громадського соціального простору і центру культурного життя міста-мільйонника.

 

Є багато думок і сучасних концепцій розвитку пасажирського комплексу без зміни його профільної функції як морського вокзалу. Але на втілення цих проектів потрібні значні фінансові ресурси. Державі вони не під силу. Тому, як колись Микола Пантейлемонович Павлюк перевів на ринкові рейки стивідорну діяльність у порту, так само зараз ми маємо думати про те, щоб знайти потужного інвестора для розвитку паскомплексу на Новому молу.

Сьогодні профільне Міністерство продовжує підготовку нових проєктів державно-приватного партнерства у різних інфраструктурних галузях та активно готує до оголошення нові концесійні конкурси. Один з п’яти пріоритетних об’єктів морської галузі, який планується передати у концесію – пасажирський комплекс Одеського морського порту.

 

На даний момент зі сторони ДП «АМПУ» підготовлено технічне завдання на розробку попереднього техніко-економічного обґрунтування та концептуальної записки, що дасть можливість здійснити SWOT-аналіз, передбачити ризики, розрахувати фінансову модель та розглянути доцільність включення до проекту готелю «Одеса», причалів Одеської філії ДП «АМПУ», концертно-виставкового залу, тощо.

 

Координатором проекту виступає Офіс підтримки реформ (RST) при Міністерстві інфраструктури України.

 

Враховуючи територіальне розташування пасажирського комплексу (історичний центр міста) і його інфраструктуру, цей об'єкт, безумовно, є привабливим для потенційних претендентів-концесіонерів.

 

Орієнтовний термін укладення концесійного договору – 2023-й рік. Тобто – це перспектива.

 

А сьогодні мені б хотілось завершити наше інтерв’ю сподіваннями, що у 2021 році одесити врешті дочекаються повернення круїзних лайнерів до причалів морського вокзалу після пандемії. Адміністрація порту зробила все від неї залежне, щоб зняти усі перешкоди на шляху білих пароплавів. Welcome to Odessa. Ми завжди раді гостям!

 

Подробнее...

Адміністрація Одеського морського порту передала архів дипломно-паспортного відділу до місцевого представництва Державної служби морського і річкового транспорту України

Одеська філія «Адміністрації морських портів України» (ОФ АМПУ) офіційно закінчила процес передачі архіва дипломно-паспортного відділу (ДПВ) служби капітана Одеського порту до місцевого представництва Державної служби морського і річкового транспорту України (Морської адміністрації). Більше десяти тисяч томів документів були перевезені з приміщення на морському вокзалі (вул. Приморська, 6-а) до офісу Відділу надання адміністративних послуг морякам на вул. Успенська, 4. Передача архіву ДПВ була здійснена згідно з відповідним наказом Міністерства інфраструктури про безоплатну передачу на баланс Морської адміністрації майна, необхідного для виконання вказаною структурою функцій дипломно-паспортних відділів.

 

- Дійсно, наприкінці лютого 2019 року постановою Уряду функціонування дипломно-паспортних відділів у складі адміністрацій портів було припинено і передано відповідним структурам Морської адміністрації, - коментує Максим ЛАПАЙ, начальник ОФ ДП «АМПУ». – Логічно було б у тому ж році передати разом з іншим майном і архів ДПВ. Однак в Одеському порту цей процес дещо затягнувся у часі. На новому місці для архіву потрібно було і приміщення знайти, і обладнати його відповідним чином. Варто зазначити, що норматив зберігання багатьох документів сягає 75 років… В даній ситуації адміністрація порту враховувала перш за все соціальний аспект проблеми. Адже від наявності і стану документів часто залежить подальша кар’єра і навіть доля моряка. Поки бази даних ще не переведені 100-відсотково у електронний формат, до архіву звертаються за довідками і самі трудівники моря, і судновласники, коли потрібно підтвердити легітимність кваліфікаційних документів, і правоохоронні органи під час розслідування справ. То ж ми забезпечили цілісність кожної одиниці зберігання, забезпечили відповідний мікроклімат у місці зберігання, призначили уповноважених за збереження архіву.

 

Нагадаємо, що до 2019 року дипломно-паспортні відділи українських МТП функціонували у статусі структурних підрозділів управлінь капітанів портів, які у свою чергу підпорядковувались адміністраціям портів. До функцій ДПВ входило оформлення, видача, ведення і заміна дипломів плавскладу, підтверджень до дипломів, кваліфікаційних свідоцтв, посвідчень особи моряка, посвідчень різного типу, архівних довідок і документів, а також контроль за діяльністю організацій по найму і працевлаштуванням моряків, прийом іспитів та проведення тестування морських фахівців, відповідно до наявної нормативної бази і перевірка легітимності документів, що пред'являються кандидатами на отримання дипломів і кваліфікаційних свідоцтв тощо.

 

Довідка

ДПВ Одеського морського порту був одним з найбільших у галузі. Щорічно тільки «Посвідчень особи моряка» в ньому оформлювалось до 8 тисяч одиниць. Приблизно у такій же кількості оформлялись і дипломи командного складу флоту та інші кваліфікаційні документи. З радянських років ДПВ УКП Одеського порту дислокувався у офісі на вул. Успенській, 4. Влітку 2015 року з метою поліпшення умов обслуговування моряків, підрозділ було передислоковано на третій рівень морського вокзалу за адресою вул. Приморська 6-а.

 

 

Подробнее...

Внимание, ремонтные работы!

Доводимо до Вашого відома, що у зв`язку із необхідністю виконання колійних робіт з 03.03.2021 р. по 05.03.2021 р. планується перекриття центрального залізничного переїзду, для проїзду автотранспорту.

 

Просимо врахувати вищезазначену інформацію в роботі.

Подробнее...

«Начато эксплуатационное дноуглубление Аванпорта Одесского морского порта», - Александр Голодницкий

Филиал «Дноуглубительный флот», завершив капитальное дноуглубление акватории порта Черноморск, приступила к выполнению эксплуатационного дноуглубления в акватории морского порта Одесса хозяйственным способом. Работы проводятся на внутренней акватории на участке Аванпорт, который служит водным подходом к акваториям Карантинной и Новой гаваней. В состав каравана входят многочерпаковый земснаряд "Дунай", три грунтоотвозных шаланды, буксир-заводчик якорей и промерный катер.

 

- Потребность в эксплуатационном дноуглублении на 2021 год определена по результатам сезонных промеров акватории морского порта, - комментирует руководитель ГП «Администрация морских портов Украины» Александр ГОЛОДНИЦКИЙ. - Земкараван восстанавливает глубины до отметки 13,5 метров, всего объем дноуглубления составит 60 000 кубических метров грунта. Через Аванпорт заходят крупнотоннажные суда к причалам, на которых осуществляют перевалку четыре портовых оператора. Таким образом доведение глубин до паспортных характеристик позволит этим компаниям качественно выполнять контрактные обязательства по приему и обработке флота. Для ГП «АМПУ» это не только обязательства, прямо определенные Законом, но и творческий подход через оптимизацию расходов на работы за счет большего акцента на дноуглубление собственным флотом.

 

Поднятый с морского дна грунт с помощью саморазгружающихся шаланд транспортируется в море на участок т.н. подводного морского отвала Одесского порта. Все работы выполняются с соблюдением особых условий и правил проведения работ, предусмотренных действующими разрешениями на проведение работ на землях Водного фонда в т.ч. кроме строительных (для эксплуатационного дноуглубления) и с соблюдением установленных нормативов экологической безопасности и безопасности мореплавания.

 

 

Подробнее...

Реконструкция причала №7 Одесского морского порта: стартовал этап обустройства шпунтовой стенки 2-го пускового комплекса

Рядом с введенной в эксплуатацию частью обновленного причала (1-й пусковой комплекс - 163,32 м) полным ходом ведутся работы по реконструкции 2-го пускового комплекса. На этой неделе специалисты генподрядчика - компании ООО «Ремонтно-строительный трест ЧМП» приступили к обустройству шпунтовой стенки.

 

Этому, безусловно, знаковому событию предшествовал этап формирования свайного поля кордонного ряда, во время которого было погружено 66 свай диаметром 1420 мм и длиной более 33 метров. Весь объем указанных работ был выполнен за три месяца - с конца октября прошлого года по последнюю декаду января текущего года.

 

- За время работы на 1-м пусковом комплексе подрядчик адаптировался к технологическим условиям и приобрел немалый опыт ведения работ в акватории и на береговой части Карантинной гавани Одесского порта, - высказался по этому поводу начальник администрации Одесского морского порта Максим Лапай. - Это положительным образом отразилось на темпах строительства. Если на обустройство свайного поля кордонного ряда 1-го комплекса было затрачено полгода, то на этот раз в полтора раза больший объем работ выполнен за 3 месяца. И это несмотря на вынужденные перерывы во время январских морозов и метелей. Четкая и организованная работа подрядчика располагает к оптимистическому выводу о своевременном завершении реконструкции.

 

По информации инженерной службы администрации порта, на обустройство 223-метровой причальной стенки 2-го пускового комплекса причала №7 предполагается использовать 186 пар шпунтовых свай «корытного» профиля. Шпунт необходимо погрузить на глубину более 20 метров, предварительно нанеся три слоя антикоррозийного покрытия. Операция рассчитана на 3 месяца. Далее на очереди - отсыпные работы, бетонирование и монтаж технологической инфраструктуры причала.

 

Справка. Проект реконструкции причала №7 утвержден распоряжением Кабинета министров Украины № 688-р от 27.09.2017 г. Длина причала после реконструкции увеличится на 29 метров и достигнет 386 метров. Предусмотренная проектом высокая плотность свайного поля рассчитана на более значительные, чем раньше, нагрузки.

 

Общий объем работ по проекту разделен на три пусковых комплекса: ПК №1 предусматривает реконструкцию 163,32 м причала, ПК №2 - реконструкцию остальных 223,19 м, ПК №3 - дноуглубление акватории до 13,5 м от «0» Одесского порта.

 

12 сентября прошлого года в рамках рабочей поездки в Одесскую область Президент Украины Владимир Зеленский принял участие в торжественном открытии первого пускового комплекса реконструированного причала.

 

Администрация Одесского морского порта

 

 

 

Подробнее...

В Одесском порту ошвартовалось судно с партией импортной грузовой автотехники и промышленного оборудования

Сегодня, 04.02.2021 г., в Одесский порт зашел универсальный сухогруз UNISTREAM (L = 132,2m флаг - Антигуа и Барбуда). Судно ошвартовалось в 7 утра у причала 1-к Карантинного мола. В трюмах и на палубе теплохода закреплены грузовые автомобили (самосвалы, бетоносмесители, мусоровозы и т.д.) и промышленное оборудование.

 

Т/х UNISTREAM прибыл из Шанхая. В Одессе планируется выгрузка партии машин, общей массой 1430 тонн, для нескольких импортеров из разных городов Украины. Два автоклава, которые имеют по 29 метров в длину и требуют специальной такелажной оснастки для перегрузки, будут снимать с помощью судовых кранов. Автомобильная техника будет разгружена береговым контейнерным перегружателем компании ДП «КТО».

 

Напомним, ДП «КТО» является дочерней структурой немецкого логистического холдинга HHLA (штаб-квартира - Гамбург). Компания оперирует контейнерным терминалом Одесского порта на Карантинном молу с лета 2001 года. В последние годы ДП «КТО» наряду с основной деятельностью - обработкой судов-контейнеровозов, активно развивает сопутствующие бизнесы. В частности, причал 1-к нового Карантина время от времени используется для обработки судов с генеральными и проектными грузами, а также для догрузки зерновиков.

 

Администрация Одесского морского порта

 

Подробнее...