МИНИСТЕРСТВО ИНФРАСТРУКТУРЫ УКРАИНЫ

На рейде: 4
Под обработкой: 15

virusship-handling-ruhandling-railway-transport-rue-procurement-uspa-ru

agency-company-rus

Investment

resolution-rus

anti-corruption-rus

comment-rus

procurement-rus

monitor-rus

recommendation-rus

70,52 МгЦ областное радио

Порт в социальных сетях

 

n-an-an-an-a

Авторизация

archival-photos-rus

Начальники порта

МИЛЛИОН ТОНН В ПРОШЛОМ ГОДУ - линия CONTI-HORIZON LINE наращивает грузопоток металла через Одесский порт в направлении стран африканского континента

По информации главной диспетчерской Одесского филиала ГП «Администрация морских портов Украины» (ОФ ГП «АМПУ»), в прошлом году через причалы порта отгружено 4,6 млн. тонн металлопродукции. Каждая пятая тонна из этого объема отправлена ​​в направлении стран западного и юго-западного побережья Африки судами линии загранплавания CONTI-HORIZON LINE.

 

Координирует график обслуживания флота указанной линии в Одесском порту и обеспечивает готовность партий грузов различных клиентов украинская компания ООО «ЮНАЙТЕД МАРИН ГРУПП». По словам заместителя директора компании Екатерины Кохановой, из-за стремительного роста численности населения и одновременно высоких темпов урбанизации африканские страны южнее Сахары продолжают оставаться одним из самых перспективных рынков сбыта для украинского металлопроката.

 

- За прошлый год по сравнению с 2018 годом наши партнеры увеличили объемы перевозок металлопродукции из Одесского порта в направлении африканских стран на 15 процентов: с 840 тыс. тонн до 1,010 млн. тонн, - рассказывает Е.Коханова. - Безусловно, этим успехом мы в значительной степени обязаны скорости и качеству обработки судов на терминалах порта. Именно поэтому Одесса уже более 10 лет является базовым для линии CONTI-HORIZON LINE портом на Черном море. Именно здесь происходит формирование партий металлопродукции украинского производства, а также транзита из Беларуси и Молдовы для отправки в направлении портов Сенегала, Кот-д'Ивуара, Нигерии, Камеруна, Бенина, Ганы и других стран ...

 

Как отметил далее директор ООО «ЮНАЙТЕД МАРИН ГРУПП», в настоящий момент через Одесский порт в африканском направлении отгружается металлопродукция отечественных производителей ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог», МК «Азовсталь», ММК им.Ильича, ПАО «Запорожсталь», ПАО «ДМК», ОАО «Белорусский металлургический завод». Отгрузка продукции перечисленных заводов осуществляется через причалы, которыми оперируют стивидорные компании ООО «Новотех Терминал», ООО «Новолог», ООО «Металзюкрайн Корп. Лтд» и ООО «УНСК». В прошлом году суда линии CONTI-HORIZON LINE швартовались в Одесском порту 34 раза (в 2018 - 31). Два судозахода осуществлено в январе этого года.

_________

 

Справка. Основанная в 1923 году компания «Conti-Lines» (штаб-квартира - Антверпен, Бельгия) стала своего рода краеугольным камнем мощной группы, занимающей одно из ведущих мест в структуре мировых морских перевозок. В настоящее время «Conti-Lines» предлагает своим клиентам и партнерам 9 регулярных линий и густую сеть маршрутов, которые охватывают все части света, кроме Австралии. Это позволяет с полным правом назвать ее глобальным линейным оператором.

 

Администрация Одесского морского порта

 

2020012901

Услуги по ремонту и техническому обслуживанию техники

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» проводить моніторинг цін на закупівлю послуг «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» за Кодом ДК 021:2015: 50530000-9 (Послуги з технічного обслуговування автоматики котельної), відповідно до Технічного завдання, що наведене в додатку до цього листа-запита.

 

Обсяг надання послуг - згідно з Технічним завданням «Послуги з технічного обслуговування автоматики котельної»

 

Місце надання послуг – Місце надання послуг є об’єкти ОФ ДП «АМПУ» на території порту за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1

 

Умови розрахунків - Розрахунок проводиться щокварталу шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

 

Строк виконання робіт або надання послуг – протягом 2020-2021 року.

 

Відповідальна особа – Павлик Артем Іванович

тел. (048) 729-30-55 e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

Враховуючи наведену вище інформацію, просимо надати цінову пропозицію на закупівлю «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» за Кодом ДК 021:2015: 50530000-9 (Послуги з технічного обслуговування автоматики котельної)

 

Також повідомляємо, що цей лист-запит не є офертою в розумінні частини другої статті 638 та частини першої статті 641 Цивільного кодексу України.

     

Додаток: Технічне завдання «Послуги з технічного обслуговування автоматики котельної» – 8 арк.

ДЛЯ РАБОТЫ В ШТУРМОВЫХ, ШТОРМОВЫХ И АВАРИЙНЫХ УСЛОВИЯХ: в Одесском порту представители США передали партию специального оснащения персоналу Морской охраны ГПСУ

24 января на причале №16 Одесского порта (пассажирский комплекс) состоялась официальная церемония передачи Морской охране Госпогранслужбы Украины специализированного оборудования. Имущество получено от США в рамках международного проекта под названием «Оказание технической помощи с целью усиления системы экспортного контроля Украины и противодействия распространению оружия массового поражения».

 

Торжественное мероприятие прошло с участием председателя Государственной пограничной службы Украины полковника Сергея Дейнеко, Временного Поверенного в делах США в Украине госпожи Кристины Квин и руководителя программы EXBS Госдепартамента США Мэтью Голдина. Среди участников официальной церемонии были директор Главного представительства ГП «Администрация морских портов Украины» Дмитрий Подорян и начальник администрации Одесского морского порта Руслан Сахаутдинов.

 

Открывая церемонию, председатель Госпогранслужбы выразил искреннюю благодарность Соединенным Штатам за помощь и высоко оценил эффективность сотрудничества между пограничниками Украины и Береговой охраной США.

 

- Усиление Морской охраны Украины является абсолютно необходимым условием для обеспечения безопасности мореплавания в регионе. Соединенные Штаты будут и впредь прилагать усилия для развития инфраструктуры украинских пограничников, - заявила госпожа Кристина Квин.

 

Временно Поверенный в делах США в Украине лично вручила сертификаты на переданное имущество командирам Одесского, Измаильского, Мариупольского отрядов Морской охраны и начальнику Учебного центра Морской охраны.

 

Церемония завершилась презентацией для гостей и журналистов образцов полученного имущества.

 

Общая стоимость оборудования, переданного в рамках международной технической помощи, составляет около 29 млн. грн. Это более 3 тыс. единиц спасательного и осмотрового снаряжения для экипажей корабельно-катерного состава и бойцов отделов специальных действий. Оснащение усилит возможности упомянутых трех отрядов, а также будет использоваться в процессе подготовки персонала в учебном центре.

 

Среди предметов снаряжения, которых более двух десятков названий, есть наручные GPS-навигаторы, портативные газоанализаторы состояния воздуха, осмотровые зеркала, средства обеспечения связи между членами осмотровой группы и разнообразные приборы освещения помещений и мест возможных тайников от персональных тактических фонарей к фонарям прожекторного типа, которые способны осветить большие помещения, типа трюмов и контейнеров, пожарные фонари, кроме других усиленных характеристик, имеют подсветку с тыльной стороны, что позволяет осмотровой или спасательной команде лучше ориентироваться в сложных условиях. Уникальным прибором является самоспасатель изолирующего типа OCENCO M-20.2, предназначенный для защиты органов дыхания (на период до 15 минут) экипажей кораблей (катеров) при эвакуации из задымленного помещения.

 

Отныне, перечисленными приборами будут оснащены все боевые посты на кораблях и катерах Морской охраны. Аналогичные приборы - на вооружении подразделений Береговой охраны США.

 

Еще одна очень необходимая вещь для спеподразделений и осмотровых групп корабельно-катерного состава - облегченный бронежилет с компенсатором плавучести и с интегрированной надувной системой. Такой бронежилет обеспечивает защиту от огнестрельного оружия и положительную плавучесть бойца в воде.

 

Кроме того, весь плавсостав и бойцы спецподразделений получат два вида специальных защитных костюмов: снаряжение для защиты при высадке и проведении работ в штормовую погоду и гидротермокостюмы, предназначенные для защиты человека от гипотермии в случае аварийной или иной нештатной ситуации. Такой костюм соответствует нормам Конвенции СОЛАС и позволяет держаться в воде при минусовых температурах воздуха до 15 минут (соответственно, при более высокой температуре - срок увеличивается до 12 часов).

 

Перечень имущества для поставки составлялся на основании изучения реальных потребностей и задач, стоящих перед персоналом Морской охраны и в повседневной осмотровой работе, и в штурмовых, штормовых, аварийных условиях. Учтены оправданная целесообразность и опыт использования оснащения иностранными коллегами.

 

Администрация Одесского морского порта.

 

 

 

 

 

 

ДИДЖИТАЛИЗАЦИЯ: в Одесском порту предоставляют возможность оформлять и пересылать автомобильные пропуска в электронном формате

Вниманию перевозчиков и экспедиторов!

 

Администрация Одесского порта доводит до Вашего сведения, что с сегодняшнего дня, 24.01.2020 г., с целью сокращения времени оформления документов, необходимых для въезда на территорию порта грузового автотранспорта, предоставляется возможность транспортно-экспедиторским компаниям не только оформлять, но и передавать автомобильные пропуска в режиме он-лайн.

 

Процедура оформления пропусков осуществляется с помощью информационной системы портового сообщества. Теперь вы можете, не выходя из офиса, оформить пропуск в виде штрих-кода и отправить его через приложение Telegram или по электронной почте непосредственно на мобильное устройство водителю автомобиля. Таким образом, водитель, находясь еще в дороге, получает пропуск на свое мобильное устройство и затем предъявляет его на КПП порта для сканирования. Этого достаточно, чтобы сотрудники порта получили доступ к нужной информации и осуществили запуск автомобиля в порт.

 

Телефон для справок по процедуре оформления пропусков - 729-41-89. Контактное лицо - Денис Гапеев.

Администрация Одесского морского порта

 

 

Одесский порт посетил Председатель Верховной Рады Украины Дмитрий Разумков

Встреча спикера парламента с портовиками состоялась вчера, 23 января, на новом причале 2-к контейнерного терминала на Карантинном молу, которым оперирует компания с немецкими инвестициями ДП «КТО». В разговоре приняли участие начальник Одесского филиала ГП «Администрация морских портов Украины» (ОФ ГП «АМПУ») Руслан Сахаутдинов, президент ДП «КТО» Филипп Свенс, генеральный директор ДП «КТО» Анастас Коккин.

 

Р.Сахаутдинов, в частности, ознакомил председателя Верховной Рады с текущим состоянием поэтапного строительства нового контейнерного терминала «Карантинный мол». Указанный проект реализуется на принципах государственно-частного партнерства Администрацией морских портов Украины совместно с инвестором - компанией ДП «КТО».

 

В своем докладе начальник администрации порта среди прочего акцентировал внимание председателя Верховной Рады на проблемных вопросах реализации проекта. В частности, речь шла о финансировании завершения строительства гидротехнических сооружений. По информации Р.Сахаутдинова, на данный момент на уровне Министерства инфраструктуры Украины рассматривается возможность заключения концессионного соглашения с ДП «КТО» в рамках действующего законодательства. В ближайшее время компания-инвестор проинформирует министерство о результате рассмотрения предложенной формы сотрудничества.

 

Кроме этого, на встрече с Д.Разумковим портовики поднимали вопрос о нормативе отчислений дивидендов ГП «АМПУ» в государственный бюджет.

 

______________

 

Справка. Немецкий логистический концерн HHLA (штаб-квартира - Гамбург) представлен в Одесском порту с 2001 года. ДП «КТО» («Контейнерный Терминал Одесса») - 100% дочерняя компания группы HHLA - является самым современным и крупнейшим контейнерным терминалом в Украине. В 2019 году на терминале было обработано 391 438 TEU. ДП «КТО» также является единственным публичным терминалом в Украине, то есть обслуживает все морские линии и экспедиторов без какой-либо дискриминации. Компания обеспечивает рабочими местами более 460 высококвалифицированных специалистов.

Текущая пропускная способность терминала, которым оперирует ДП «КТО», составляет 850 000 TEU в год. Реализация проекта «Карантинный мол» предусматривает расширение пропускной способности до 1,2 млн. TEU. Компания ДП «КТО» имеет долгосрочный инвестиционный договор с Администрацией морских портов Украины, утвержденный правительством Украины, для управления и развития контейнерного терминала до 2044 года.

На сегодняшний день группа HHLA инвестировала более 150 млн. евро в развитие производственных мощностей ДП «КТО» в Одесском порту. В 2020 году планируется инвестировать еще 20 млн. евро.

 

Администрация Одесского морского порта

 

 

 

 

 

Текуший ремонт причала №43 ОФ ГП «АМПУ»

Одеською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» планується здійснити закупівлю «Послуги з поточного ремонту причалу №43, інв. №065520 Одеської філії ДП «АМПУ»».

 

Обсяг надання послуг: згідно технічного завдання (додаток № 1).

 

Місце надання послуг – 65026, м. Одеса, Митна площа, 1/б, територія Одеського морського порту.

 

Умови розрахунків:

1-й етап – оплата авансу у розмірі не більше 30 % від вартості робіт;

2-й етап – остаточний розрахунок.

 

Строк виконання робіт – не більше ніж 60 календарних днів з дати оплати авансу.

 

Уповноваженим здійснювати зв'язок з учасниками від імені замовника: в. о. начальника ВГІС та КБ ОФ ДП «АМПУ» Шова М.М. контактний телефон: 729-31-61; електронна адреса: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. .

 

Просимо надати свої пропозиції про вартість і терміни виконання робіт до 29.01.2020 р.

 

Також повідомляємо, що цей лист-запит не є офертою в розумінні частини другої статті 638 та частини першої статті 641 Цивільного кодексу України.

 

Додаток 1 : Технічне завдання.

ИТОГИ-2019: стивидоры Одесского порта перегрузили наибольший объем зерновых за всю историю порта

По данным службы экономики ОФ ГП «АМПУ», в прошлом году объем перевалки грузов в Одесском порту достиг отметки 25343,6 тыс. тонн, что на 3645,2 тыс. тонн, или на 16,8% превышает цифру грузооборота 2018 года. Рост достигнут по всем главным позициям номенклатуры грузов: зерновым, черным металлам, контейнерам, наливным.

 

 

В частности, зерновых грузов в прошлом году перегружено 9 989,5 тыс. тонн. Это самый высокий результат за два с четвертью века истории порта.

 

Предыдущие рекорды составляли в советскую эпоху – 7,5 млн. тонн, а в эпоху украинской независимости - 9 792,2 тыс. тонн (в 2015 г.). Следует подчеркнуть, что зерновые грузы в прошлом году показали и наилучшую динамику роста - по сравнению с позапрошлым годом объем перевалки этого вида груза увеличился сразу на 1,9 млн. тонн.

 

Напомним, что на Пятой международной конференции «Зерновые терминалы: новые проекты, оборудование и технологии» нынешний начальник ОФ ГП «АМПУ» Руслан Сахаутдинов представил достижения восьми стивидорных компаний Одесского порта, которые занимаются перевалкой зерновых. В его выступлении было обращено внимание, в частности, на необходимость налаживания системного отраслевого мониторинга экологичности портовых элеваторов. Как заявил выступающий, подтвержденные лабораторным контролем низкие показатели выбросов загрязняющих веществ в атмосферном воздухе на территории Одесского порта являются результатом многолетней работы администрации порта и частных стивидорных компаний, в т.ч. «зерновиков», которые инвестируют в технологии защиты окружающей среды достаточно большие средства.

 

Администрация Одесского морского порта

Администрация Одесского порта готова взять на себя роль модератора круизного направления Международной туристической недели в Одессе в апреле 2020 года

Подведению итогов «высокого» туристического сезона в Одессе в 2019 году, а также подготовке к проведению мероприятий ежегодной Международной туристической недели в Одессе в апреле 2020 года и актуальным проблемам развития туристической инфраструктуры Южной Пальмиры было посвящено заседание рабочей группы по вопросам развития туризма при Одесском городском совете. Заседание с участием представителей туристических компаний, структур гостиничного и ресторанного бизнеса, профильных учебных заведений, прошло сегодня, 20 января, под председательством директора департамента культуры и туризма Одесского городского совета Татьяны Марковой. Одесский порт на мероприятии представлял начальник Одесского филиала ГП «Администрация морских портов Украины» (ОФ ГП «АМПУ») Руслан Сахаутдинов.

В своем выступлении Р.Сахаутдинов в частности озвучил ряд предложений портовиков в контексте приема и обслуживания круизных туристов. Также начальник ОФ ГП «АМПУ» предложил продолжить практику совместного участия порта и города в престижных международных круизных выставках-конференциях - Seatrade Cruise Global и Seatrade Med.

- Как показал опыт участия в предыдущих выставках, когда порт представляет возможности по приему круизных судов и тут же рядом представитель города представляет туристическую инфраструктуру - достопримечательности, популярные экскурсионные программы, театры и рестораны - это производит должное впечатление на наших партнеров в лице операторов круизных линий и дает реальный результат в виде увеличения заявок на судозаходы круизных лайнеров в Одесский порт, - рассказал Р.Сахаутдинов.

На сегодняшнем совещании рабочей группы при Одесской мэрии была также достигнута договоренность о включении в повестку дня Международной туристической недели в Одессе комплекса вопросов развития круизного направления. Роль модератора мероприятий по заявленной теме готова взять на себя администрация порта.

В заключение своего выступления Р.Сахаутдинов поблагодарил городскую и областную власти за плодотворное сотрудничество и координацию действий с администрацией порта в сфере развития туризма. Он также высказал пожелание, чтобы полноценным и активным субъектом этого сотрудничества стал международный аэропорт «Одесса», который в последние годы вышел на позиции одного из крупнейших и самых современных аэропортов Украины, и играет все большую роль в развитии туристических и деловых связей Украины с зарубежьем.

Администрация Одесского морского порта

 

 

 

Услуги по ремонту и техническому обслуживанию охлаждающих установок по коду ДК 021:2015 5073000-1 (Услуги по техническому обслуживанию и ремонту кондиционеров)

Одеською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» планується здійснити закупівлю «Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок за кодом ДК 021:2015 5073000-1 (Послуги з технічного обслуговування та ремонту кондиціонерів)». Надання послуг виконується відповідно до Технічного завдання, що наведено в Додатку №1 до цього листа-запита.

 

Обсяг надання послуг складається з:

      1. Технічного обслуговування кондиціонерів.

      2. Технічного обслуговування кондиціонерів з використанням спеціальної техніки (автовишки).

      3. Демонтажу кондиціонерів (згідно з наданими заявками замовника).

      4. Монтажу кондиціонерів (згідно з наданими заявками замовника).

      5.Ремонту кондиціонерів після обстеження (на підставі складеного дефектного акту та погодженого протоколу вартості робот).

 

Вартість послуг з ремонту повинна складати не більш 20% від загальної вартості послуг.

 

Послуги виконуються   згідно наданих заявок Замовником.

 

         Місце надання послуг – 65026, м. Одеса, Митна площа, 1.

         Строк надання послуг – протягом  2020 року.

 

Умови розрахунків – по фактичному виконанню послуг згідно   кошторису/калькуляції.

     

Уповноваженим здійснювати зв'язок з учасниками від імені замовника:   начальник ВГІС та КБ ОФ ДП «АМПУ» Шова М.М. контактний телефон: 729-40-47; інженер ВГІС та КБ ОФ ДП «АМПУ» Романов О.Л. контактний телефон: 729-36-50, електронна адреса: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. .

 

Просимо надати свої пропозиції про вартість надання послуги до _23____.01.2020 року.

 

Також повідомляємо, що цей лист-запит не є офертою в розумінні частини  другої статті 638 та частини першої статті 641 Цивільного кодексу України.

 

Додаток №1: Технічне завдання.

Додаток №2: Цінова пропозиція надання послуг.

 

Традиции десять лет. Крещенские купания на причале №17 Одесского порта

19 января, в день Крещения Господнего в Свято-Николаевском (Приморском) храме на территории пассажирского комплекса Одесского порта состоялась праздничная литургия, а на причале №17 была обустроена крещенская купель - т.н. Иордан. Для удобства купальщиков у кордона причала были закреплены две деревянные люльки с перилами. Рядом с купелью действовали две раздевалки - мужская и женская. Безопасность мероприятия обеспечивали спасатели порта, представители водолазной службы и медико-санитарной части.

 

Сотни портовиков и жителей города воспользовались возможностью окунуться в ледяную воду с верой в духовное очищение и надеждой на укрепление физических сил.

 

Традиции проводить крещенские купания на пассажирском комплексе Одесского порта уже 10 лет – впервые они состоялись 19 января 2010 года. С каждым годом число желающих пройти этот обряд именно на морском вокзале увеличивается.

 

Пресс-служба администрации Одесского морского порта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Эксклюзивное интервью исполняющего обязанности председателя ГП "Администрация морских портов Украины" Райвис Вецкаганса агентству "Интерфакс-Украина"

Як ви оцінюєте підсумки 2019 роки для портової галузі і який прогноз на 2020 рік?

 

Для галузі це був рекордний рік. Діючі морські порти, за винятком тих, що залишилися на території Криму, встановили історичний рекорд з перевалки - 160 млн тонн. Більш ніж десятирічний максимум перевищила перевалка контейнерів - порти обробили 1 млн TEU. Серед значущих подій звичайно ж потрібно відзначити вихід на фінальну стадію пілотних концесійних конкурсів по держстивідорам в Ольвії і Херсоні.

Приємно, що наш системний підхід до розвитку портів дає свої результати. У 2019 року в Південному почав працювати один з найбільш потужних і сучасних зернових терміналів в Україні - «Нептун». В галузі створено понад 500 нових робочих місць. Для того, щоб цей проект відбувся, АМПУ ще в 2018 році завершило великий проект щодо днопоглиблення - створили глибини і акваторію там, де їх практично не було, вклавши понад 1 млрд грн. Крім цього, підхідний канал порту вже доведений до глибини 20 м, без цього говорити про подальший розвиток акваторії в глибині порту не мало б сенсу. Тепер ці проекти можуть бути реалізовані. Аналогічно ми рухаємося в Маріуполі. Після початку днопоглиблення прохідна осадка в порту була піднята вже тричі і досягла 8 м. Це робить логістику на українському Азові вигіднішою. А вже через кілька тижнів ми плануємо завершити роботи реконструкції причалу №4 в Маріуполі. Теж під новий зерновий термінал.

У 2020 році на державному рівні треба ухвалити низку важливих системних рішень, від яких буде залежати розвиток АМПУ і галузі. Це і питання про корпоратизацію АМПУ, створення нового регулятора на транспорті, підписання договорів з концесіонерами і підготовка нових проектів, визначення правил розвитку внутрішніх водних шляхів. Крім того, для подолання існуючих «вузьких місць» в логістиці потрібна реалізація масштабних проектів, як за окремими видами транспорту, так і на стику логістичних напрямків портів, річок, залізниці та автомобільних перевезень.

 

2019 року АМПУ фактично довелося працювати без затвердженого фінплану. Як це відобразилось на роботі підприємства?

 

Затвердження фінплану-2019 в грудні цього ж року - це, звичайно ж, ненормально. Чому так вийшло? Тут є цілий ряд факторів: зміна ставки дивідендів з 50% до 90%, втретє за останні три роки; перехід АМПУ на міжнародні стандарти фінансової звітності та, як наслідок, зміна підходів до фінобліку і планування. Перший проект фінплану був готовий вчасно - в кінці 2018 року, але потім нам довелося більше 10 разів вносити в нього корективи. Свою роль зіграли і спроби бізнесу проштовхнути цікаві для них проекти на шкоду тому, що АМПУ планувало спочатку зробити в 2019 році. І, звичайно ж, передвиборча гонка і зміна складу уряду зіграли свою роль. Фактично і без того складний шлях узгодження довелося проходити знову.

Процес затвердження фінплану держпідприємств в Україні неймовірно забюрократизований і тому неефективний. Міністерства переслідують часом протилежні цілі. Одне - збільшити фінансування інвестиційних проектів, інше - максимізувати надходження до бюджету. Я вважаю, що в майбутньому повноваження із затвердження фінплану підприємства повинні перейти до наглядової ради. Це зробить процес прийняття документа більш прогнозованим і спрямованим на завдання підприємства з розвитку галузі. Тільки тоді АМПУ зможе нормально планувати реалізацію проектів спільно з інвесторами, гарантувати своєчасні оплати підрядникам і не розтягувати проекти на роки.

Незважаючи на життя без фінплану, нам в 2019 році вдалося показати непоганий результат. Минулого року ми більш ніж в п'ять разів збільшили фінансування проектів з підтримки паспортних глибин. Фактично за три роки мого керівництва обсяг днопоглиблювальних робіт, проведених АМПУ, склав 70% від всього днопоглиблення зробленого з 2013 року, тобто з моменту створення підприємства. Двічі ми досягали рекордного рівня - понад 7 млн кубометрів: у 2017 році (в основному за рахунок капітального днопоглиблення в порту "Південний") і в 2019 році вже за рахунок експлуатаційного днопоглиблення в семи із тринадцяти портів і на всіх каналах, де АМПУ відповідає за безпеку судноплавства.

Крім того, ми вдвічі - до 218,5 млн грн. - збільшили фінансування ремонту власного флоту. Нам довелося ґрунтовно вкластися в ті судна, які ми прийняли від "Укрводшляха" в досить жалюгідному стані. Більше 10 суден в 2019 році проходили ремонт. В цьому році ми вперше за шість останніх років почали днопоглиблення на каскаді водосховищ Дніпра. Поки це роблять в основному підрядники, але вже цієї весни в міру виходу з ремонту техніки, потужності власного флоту спеціалізованого філії "Днопоглиблювальний флот" АМПУ збільшаться в чотири рази. В результаті буде вищі швидкість, економія і обсяг робіт.

 

Чому тоді бізнес критикує вашу ідею придбати новий землесос?

 

Я розцінюю подібні заяви бізнесу як маніпуляцію, з єдиною метою - "завалити" потрібну для держави закупівлю, щоб спробувати перерозподілити гроші на проекти, вигідні окремим компаніям. Очевидно, що для АМПУ збільшення потужності власного флоту - це нагальна потреба. Дивіться, щорічна заносимість українських каналів і акваторій - 6,8 млн кубометрів, а потужність флоту в 3,7 рази менше. При цьому послуги підрядників обходяться в 2-4 рази дорожче, ніж робота з експлуатаційного днопоглиблення своїм флотом. За попередніми розрахунками купівля нового землесоса дозволить АМПУ економити більше 400 млн грн на рік.

Ну і, нарешті, зі своїм флотом ми менше залежимо від геополітики і господарських спорів підрядників. Пам'ятаєте, ми більше року не могли знайти підрядника для робіт в Маріуполі та Бердянську - компанії не хотіли ризикувати і проводити свої судна під Керченською мостом? А в Миколаєві суди між учасниками тендеру взагалі заблокували початок днопоглиблювальних робіт майже на рік.

Тому одним з KPI для АМПУ на найближчі кілька років повинен бути вихід на обсяг днопоглиблення власним флотом на рівні 7 млн кубометрів. В результаті підприємство зможе своїми силами закривати питання експлуатаційного днопоглиблення з урахуванням щорічної заносимості каналів і акваторій, а підрядників залучати для реалізації капітального днопоглиблення.

 

Коли вже зайшла мова про днопоглиблення, чому з боку правоохоронних органів періодично лунають звинувачення в корумпованості цих тендерів?

 

Новини про корупцію при реалізації днопоглиблювальних проектів, які з подачі НАБУ час від часу з'являються в ЗМІ, стосуються попереднього керівництва. Це не складно перевірити, якщо вчитатися в зміст новин і офіційних повідомлень.

Мій підхід до тендерів простий і прозорий, і він теж привнесений з моєї європейської практики - максимум інформації про майбутні проекти на рік всім учасникам днопоглиблювального ринку як в Україні, так і за її межами. Після цього - відкритий конкурс, в Україні - на майданчику ProZorro. У тендерах АМПУ на капітальне днопоглиблення в портах "Південний" і "Чорноморськ" брало участь більшість провідних світових днопоглиблювальних компаній. В результаті переможцем стала китайська державна China Harbor Engineering Company Ltd (CHEC) - друга за величиною днопоглиблювальна компанія в світі. А економія на тендерах по проектах в двох портах склала понад 500 млн грн.

Якщо ви думаєте, що зарубіжні компанії тільки і мріють працювати в Україні, то ні. Для виконання контракту компанії-переможцю потрібно перегнати в Чорне море спеціальну техніку, а в цих широтах обсяг роботи дуже мізерний порівняно з іншими морями і якщо не планувати і далі тут працювати, то це просто невигідно. Крім того, умови укладення контрактів в Україні дуже далекі від світових практик - вони занадто забюрократизовані і викликають подив у підрядників, які звикли працювати в провідних портах Європи. Це вам підтвердить представник будь-якої з провідних днопоглиблювальних компаній світу. Ми з ними це не раз обговорювали.

 

Але в кінці 2019 року в офісах АМПУ сталася серія обшуків, пов'язаних з днопоглибленням в портах "Південний" і "Чорноморськ" ...

 

 Так, тендери на проведення капітального днопоглиблення в портах "Південний" (тоді ще "Южний") і "Чорноморськ" проходили незабаром після того як я став керівником АМПУ. І за рівнем контролю з боку міністерства, експертного співтовариства, громадськості та ЗМІ в історії сучасної України їх можна порівняти хіба що з реприватизацією "Криворіжсталі".

Проведення відкритих міжнародних тендерів в системі ProZorro дозволило залучити до участі в цих тендерах провідні світові днопоглиблювальні компанії, такі як DEME Group (Бельгія), Boskalis International BV (Нідерланди), Jan De Nul NV (Бельгія) Van Oord Dredging and Marine Contractors BV (Нідерланди ) і СНЕС - найбільшу китайську державну компанію.

При цьому підрядник не тільки не отримав більше грошей, як про це заявляють, але і дав можливість нам заощадити за підсумком завершення робіт. Тільки в "Південному" по двом проектам після закінчення днопоглиблення держава отримала понад 100 млн грн економії. Для розуміння масштабу - портфель замовлень CHEC по всьому світу в минулому році перевищив 16 млрд дол. На відміну від деяких компаній, які подаються до нас на тендери зі статутним фондом в кілька тисяч гривень.

Найцікавіше, що законність і вигідність для держави і АМПУ договорів днопоглиблення в "Південному" підтверджують не тільки наведені мною цифри, але і рішення судів. Протягом двох років якась компанія "Бастін консалтинг ЛТД", яка не брала, до речі участі в тендері, намагалася опротестувати результати конкурсу в порту "Південний" в суді. У підсумку всі три інстанції - господарський, апеляційний і касаційний суди не знайшли порушень при проведенні тендеру і визнали договір з CHEC дійсним.

Китайська компанія недавно висловила своє здивування з приводу звинувачень у зловживаннях в рамках проектів в "Південному" та "Чорноморську". З огляду на, що Україна дуже зацікавлена в китайських інвестиціях і має, вибачте, ганебний досвід по проектам "Повітряний експрес" та ДПЗКУ, варто було б підходити більш виважено, висуваючи такі звинувачення Китаю.

 

Чому АМПУ ніяк не вдається припинити корупцію екологів в портах?

 

Корупцію екологів можуть припинити тільки правоохоронні органи. Причому найвищого рівня. Ми ж, зі свого боку, зробили все необхідне, щоб встановити на державному рівні чіткі рамки, які з одного боку захищають судновласників від необґрунтованих штрафів, з іншого - забезпечують покарання для тих, хто дійсно забруднює акваторії портів. АМПУ спільно з Державною регуляторною службою, бізнесом і профільними асоціаціями розробили відповідні порядки, які чітко регламентують: хто виявляє забруднення, які подальші дії кожної зі служб, як потрібно брати і аналізувати проби. Тепер важливо домогтися, щоб всі дотримувалися цих правил, яких раніше просто не існувало.

Не варто забувати, що не судна є головними забруднювачами в портах. Каналізаційні колектори і стічні води зливають свої відходи в акваторії - це величезна проблема, за яку відповідальна в першу чергу міська влада. За останній рік є прогрес в пошуку рішень з владою Миколаєва та Одеси. Однак, це тільки початок - Україні потрібно вирішити це питання на державному рівні, а можливо, і залучити міжнародну технічну допомогу.

 

А що щодо звинувачень у зловживанні при наданні лінійних знижок агентській компанії "Портінвест Лоджистік"?

 

Я скажу так: АМПУ не надає нікому і ніяких преференцій по портових зборах - у нас немає таких повноважень. Всі знижки затверджені і надаються відповідно до наказу Мінінфраструктури №316 від 2013 року, а порядок реєстрації лінії визначає інструкція, затверджена також наказом міністерства №790 від 2013 року. У ній чітко визначено, які критерії пред'являються до лінії, щоб мати право застосовувати знижки. Крім того, повноваженнями щодо реєстрації ліній закордонного плавання та контролю за їх роботою наділена Держслужба морського та річкового транспорту - так звана Морадміністрація.

АМПУ ж виступає виконавцем, який приймає від заявника необхідні документи, готує подання і передає їх на розгляд і затвердження в Морадміністрацію. Відповідно, якщо лінії Портінвест Лоджистік були зареєстровані, значить вони, як і 80% інших ліній, що зареєстровані і працюють сьогодні в українських портах, відповідають вимогам законодавства.

Я вважаю, що у звинуваченнях АМПУ в наданні преференцій, в даному випадку є комерційний інтерес з цієї конкретної лінії когось із конкурентів, судячи з усього, безпосередньо в порту "Південний". Як точно зазначив міністр (інфраструктури України Владислав Криклій - ІФ) - в портовому ринку за чужим бізнесом окремі компанії стежать краще, ніж за своїм.

Ще важливий момент для розуміння подібних фейкових заяв - знижки отримують не агенти, а судна. Адже дисбурсментські рахунки, які виставляє АМПУ, виплачують в результаті судновласники або фрахтувальники тих суден, які заходять в порти України. І у випадку лінії, знижку теж отримує судновласник і ніхто інший. Такий принцип працює в усьому світі, в тому числі і в авіації - знижку на лінію отримує власник авіасудна, а не його агент. Умови залучення судів для роботи ліній в українських портах можна і потрібно вдосконалювати і розвивати. Виходячи з досвіду європейських портів, знижки для них можуть бути і більше тих, які надаються сьогодні. Але пріоритетом тут повинні бути регулярність і кількість суднозаходів, обсяг перевезених лініями вантажів в та з портів протягом місяця, кварталу і року. Це з одного боку дасть стимул для залучення гарантованого вантажопотоку для стивідорних компаній, а з іншого - зробить зрозумілим і прозорим мотивацію надання таких знижок.

 

Давайте поговоримо про ваші подальші плани в роботі. Мінінфраструктури недавно заявило про проведення конкурсу на посаду голови АМПУ. Братимете участь?

 

Можу сказати, що тимчасовий статус накладає суттєві обмеження на роботу керівника будь-якої компанії. В першу чергу, це позначається на ефективності управління підприємством, аж до виробничої дисципліни. Проекти в портовій галузі довгострокові, і коли ти намагаєшся перевести їх з колії пострадянської рутини на нормальні європейські рейки зі зрозумілими вимогами по термінах і ефективності, у багатьох виникає думка, що це все тимчасово, потрібно трохи почекати - призначать іншого і можна буде продовжувати нічого не робити по-старому. Епоха виконуючих обов'язки повинна, нарешті, закінчитися - тут я повністю згоден з міністром.

Але на конкурс я подаватися не буду. На жаль, поки немає передумов і умов, які дозволять реалізувати ті професійні завдання, які я бачу для себе на цій посаді, щоб перебудувати українську портову галузь за найкращими європейськими моделями, для чого мене, власне і запрошували. Всі три роки я періодично стикався з тим, як прекрасні заяви та ініціативи на високому державному рівні про необхідність довгострокового розвитку інфраструктури розбивалися об завдання урядів наповнювати бюджет країни тут і зараз.

 

Це пов'язано з дивідендною політикою держави?

 

І з нею в тому числі.

 

Що будете робити далі?

 

 Незважаючи на всі складнощі, Україну я дуже люблю. Це цікава, дуже перспективна і дивовижно динамічна країна. Я переконаний, що портова галузь і логістика в цілому тут буде активно розвиватися, незважаючи на проблеми, що зберігаються з керуванням в держсекторі. Інвестори, власники вантажів, банки будуть драйверами цього процесу.

Основним трендом найближчих років, на мій погляд, стане подальша інтеграція між транспортною мережею України і ЄС. І тут мій досвід роботи в умовах обох ринків і бізнес-моделей буде дуже корисний. Тому я залишаюся працювати в Україні. Швидше за все це буде приватний сектор.

 

З якими проблемами на ваш погляд доведеться працювати переможцю конкурсу?

  

В першу чергу - питання фінансової і політичної незалежності підприємства.

За останні три роки ми в АМПУ зробили дуже багато, щоб перевести систему управління підприємством на загальноприйняті в світі корпоративні стандарти. Заклали основу майбутньої незалежності підприємства і його стабільності навіть в умовах політичної турбулентності.

Держава, нарешті, сформувала політику власності для АМПУ. Створено Наглядову раду, до числа незалежних членів якого увійшли експерти зі світовим ім'ям в галузі з Бельгії, Німеччини, Нідерландів. Розроблено Кодекс корпоративного управління підприємства, проходить процес обговорення проекту закону про корпоратизацію АМПУ. Все це ставить чіткі рамки руху Адміністрації до кращих світових стандартів управління. Я щиро сподіваюся, що розпочата нами реформа управління АМПУ буде доведена до кінця, що вирішить більшу частину існуючих проблем.

Я кажу насамперед про мінімізацію політичного і бюрократичного впливу на роботу компанії і призначення топ-менеджменту АМПУ і філій. Перші відкриті відбори на посади керівників філій мені вдалося запустити в кінці 2019 року. Їх переможців вже почала затверджувати Міністерство інфраструктури. Наступний важливий крок - проведення Наглядовою радою конкурсу на посаду Глави АМПУ. Розширення функцій Наглядової ради та її подальша активна участь в роботі підприємства зробить основним критерієм кадрової політики виконання поставлених KPI. А квоти, кулуарні домовленості і призначення "своїх" людей нехай залишаться в минулому. Мені б дуже цього хотілося, як для підприємства, так і для галузі.

Питання фінансової незалежності новому керівництву також доведеться продовжувати вирішувати. Підтримка і модернізація причалів, естакад, автомобільних, залізничних доріг в портах, днопоглиблювальні проекти - це десятки мільярдів гривень, яких в АМПУ просто немає. Але при цьому абсолютно зрозумілий і опрацьований набір кроків, які дозволять збільшити інвестиційний ресурс АМПУ і диверсифікувати витрати.

Перше - в законопроекті про корпоратизацію АМПУ передбачено затвердження розміру дивідендів до бюджету на рівні 30% замість нинішніх 90%. Причому не на один-два роки, а на постійній основі. Якщо Україна хоче мати стратегічну інфраструктуру - причали та акваторії і успішно конкурувати на цьому ринку, першочерговим завданням АМПУ має бути не перерахування грошей до бюджету, а реалізація спільно з бізнесом проектів, які дають синергетичний ефект - створення робочих місць, збільшення обсягів і продуктивності перевалки, розвиток суміжних галузей і відповідно, податкових відрахувань. Ніде в Європі портові адміністрації не виплачують дивіденди в розмірі 90% від прибутку. А, наприклад, в Латвії вони звільнені не тільки від дивідендів, а й від податку на прибуток. В результаті мають можливість реінвестувати прибуток у розвиток інфраструктури.

Друга складова - створення ефективного механізму передачі причалів в концесію або оренду приватному бізнесу з обов'язковою умовою інвестувати в їх збереження і модернізацію на безповоротній основі. Якщо уряд не хоче, щоб з причалами в портах склалася така ж ситуація як з локомотивами на залізниці, цим потрібно займатися невідкладно. Адже ні в АМПУ, ні в держави найближчим часом не буде достатньо коштів для підтримки в робочому стані понад 260 причалів. Що робити в Україні з портами - зрозуміло, але потрібно чомусь постійно долати бюрократію та інертність системи.