МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 13
Під обробкою: 21

virusship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

Авторизація

archival-photos-ukr

Порт

Частка Одеського морського порту у обсягах перевалки контейнерних вантажів в цілому по галузі виросла майже до 70 % - підсумки I кварталу

За оперативними даними служби економіки Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), обсяг перевалки контейнерів в порту у березні поточного року склав 61 101 TEU, що на 13 відсотків перевищує аналогічний показник березня минулого року. Загалом, за перший квартал 2021 р. оператори двох контейнерних терміналів - компанії ДП «КТО» і ТОВ «Бруклін-Київ Порт» перевантажили 165 918 TEU. Це на 2 703 TEU, або на 2 відсотки перевищує показник січня-березня 2020 року.

 

Таким чином, порт ліквідував значне відставання, яке сталося у січні з об’єктивних причин.

 

- На початку року з-за поганих погодних умов ми не дочекалися підходу кількох великотоннажних контейнеровозів, - коментує начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим ЛАПАЙ. – В результаті січень дав «мінус» 12 відсотків. Це відставання вдалось подолати у лютому-березні. Вирівнювання ситуації з перевалкою контейнерних вантажів після доволі серйозного форс-мажору ще раз засвідчило стабільно високий рівень сервісу та стресостійкість менеджменту компаній-партнерів порту – портових операторів, експедиторів, представників глобальних лінійних перевізників.

 

Як розповів далі М.Лапай, оперативні дані по перевалці контейнерних вантажів в цілому по морській галузі засвідчують, що у першому кварталі на причалах Одеського порту було перевалено майже 70 відсотків від загального обсягу.

 

 

 

Детальніше...

До уваги усіх зацікавлених осіб

За наявною інформацією від Військово-Морських Сил ЗС України (далі ВМСУ) починаючи з 00:00 08.04.2021 р. до 19:00 09.04.2021 р. плануються заходи бойової підготовки Збройних Сил України. Інформація щодо координат за якими плавання небезпечне та заборонено з 00:00 по 19:00 щоденно, зазначається в наступних повідомленнях:

 

- ПРИП № 142/21 в районі:
46-09.5N 030-33.0E
46-11.5N 030-38.5E
46-35.5N 031-17.4E
46-35.9N 031-36.5E
46-32.2N 031-39.8E

 

Уздовж берегової лінії:
46-27.1N 031-40.8E
46-19.4N 031-42.2E
46-11.9N 031-50.1E
46-07.6N 031-54.6E
45-58.2N 030-48.9E
45-50.5N 030-27.7E
45-52.9N 030-14.7E
та береговою лінією.

 

Додатково повідомляємо, що за інформацією від ВМСУ щоденно з 19:00 до 24:00 навігація по вищевизначеним районам плавання буде відкрита для проходження суден.

Детальніше...

Одеський морський порт у березні наростив обсяги перевалки металопродукції на 40 %

За оперативними даними головної диспетчерської Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), у березні поточного року, портові оператори сумарно переробили 480 тис. тонн металопродукції, що на 40 % перевищує аналогічний показник березня минулого року (340 тис. тонн). Такий сплеск дозволив підприємству компенсувати відставання по металах у лютому.

  

- Річ у тім, що лютий минулого 2020 року у нас був рекордним з перевалки металу – майже 590 тисяч тонн, - коментує начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим ЛАПАЙ. - То ж в цьому році з показником у 343 тис. тонн ми відставали на 40 відсотків. Завдяки ривку у березні, перший квартал по металах порт завершив майже на рівні минулого рекордного року: 1,35 млн тонн проти 1,4 млн. тонн. Обсяги наростили усі портові оператори, в номенклатурі яких металопродукція превалює, або займає другу позицію за обсягами. Оскільки металопродукція продовжує поступати на склади компаній стабільно, є підстави сподіватись, що в квітні показники будуть не нижчими, а можливо й більшими.

 

Торкаючись теми складових успіху, М.Лапай назвав сприятливу кон’юнктуру на світовому ринку, високий рівень якості послуг, який надають оператори своїм клієнтам, а також той факт, що компанії Одеського морського порту не дивлячись на те, що де-факто являються конкурентами, часто йдуть назустріч один одному в ситуаціях, коли потрібно оперативно прийняти на склади велику партію вантажу, організувати композитну обробку судна, маневр технікою чи трудовими ресурсами.

  

Нагадаємо, в Одеському морському порту перевалкою металопродукції займаються п’ять портових операторів: ТОВ «Металзюкрейн Корп. Лтд», ТОВ «Новолог», ТОВ «Новотех Термінал», ТОВ «Бруклін-Київ» і ТОВ «УНСК». У минулому році докери перелічених компаній перевантажили сумарно 5934,3 тис. тонн металопродукції. Цемайже на третину більше, ніж у попередньому 2019 році і є найкращим результатом за останні 10 років. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

До уваги усіх зацікавлених осіб

За наявною інформацією від Військово-Морських Сил ЗС України (далі - ВМСУ) починаючи з 00:00 24.03.2021 р. до 19:00 27.03.2021 р. відбуваються заходи бойової підготовки Збройних Сил України. Інформація щодо координат за якими плавання небезпечне та заборонено з 00:00 по 19:00 щоденно, зазначається в наступних повідомленнях:

 

- ПРИП № 120/21 в районі:

45-52.9N     030-14.7E

46-04.0N     030-26.0E

46-15.0N     030-38.0E

46-37.0N     031-06.0E

46-26.0N     031-46.0E

46-07.6N     031-54.9E

45-58.2N     030-48.9E

45-50.5N     030-27.7E та береговою лінією.

 

- ПРИП № 122/21 в районі:

46-35.5N   031-40.8E

46-35.9N   031-17.4E

46-32.2N   031-39.8E

 

Уздовж берегової лінії:

46-27.1N   031-40.8E

46-27.1N   031-17.4E

 

Додатково повідомляємо, що за інформацією від ВМСУ щоденно з 19:00 до 24:00 навігація по вищевизначеним районам плавання буде відкрита для проходження суден.

Детальніше...

Адміністрація Одеського морського порту запровадила більш жорсткі протиепідемічні заходи у контексті входження регіону у «червону зону»

23 березня в головному офісі адміністрації Одеського морського порту відбулась оперативна нарада комісії щодо запобігання занесення та поширення коронавірусу COVID-19. Учасники наради обговорили ряд нагальних заходів по виконанню вимог відповідного рішення керівництва Одеської області та м. Одеса про запровадження в регіоні «червоного рівня» епідемічної небезпеки.

 

Керуючись аналізом ситуації, що склалася, члени комісії ухвалили низку важливих рішень, які посилюють карантинні обмеження на території порту. Зокрема, було визнано необхідним максимально обмежити фізичний доступ громадян, які не є працівниками адміністрації морського порту, до адміністративних будівель ОФ «ДП АМПУ», перенести строки запланованих навчань та тренувань у підрозділах, призупинити особистий прийом громадян. Комісія також рекомендувала керівництву підприємства відмовитись від проведення щотижневих нарад, такі заходи (крім виняткових випадків з урахуванням норм кількості осіб та відстаней між ними) повинні проводитись у режимі відео-конференцій.

Водночас на нараді підкреслювалась нагальна потреба продовжити:

- щоденний температурний скринінг персоналу безконтактними термометрами (пірометрами) перед прибуттям працівників на робоче місце;

- регулярне вологе прибирання приміщень з застосуванням дезінфекційних засобів, провітрювання робочих кабінетів та інші профілактичні заходи.

 

Комісія зобов’язала керівників структурних підрозділів ОФ ДП «АМПУ» обмежити пересування персоналу по адмінбудівлях та забезпечити щоденний моніторинг стану здоров'я працівників на наявність симптомів ГРВІ. Особам з температурою, вище 37,3 °C, рекомендовано залишатися вдома.

 

- Безпека і здоров’я працівників завжди були і будуть пріоритетом у діяльності адміністрації порту, - прокоментував начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим Лапай. - Сьогодні необхідно зробити все можливе для недопущення масового захворювання персоналу. Усі можливості для активізації профілактики, я маю на увазі насамперед матеріально-технічне забезпечення, у нас є. Для цього у нас створений достатній запас захисних масок, рукавичок і рекомендованих МОЗ засобів дезінфекції.

 

Разом с тим, зазначив М.Лапай, рекомендації комісії будуть ефективними лише за умови беззаперечного їх виконання усіма працівниками. А тому, у першу чергу, керівникам підрозділів, а також службам охорони праці, управління персоналом та медико-санітарній частині адміністрацією морського порту доручено проводити вибіркові перевірки виконання протиепідемічних заходів у підрозділах. Втім, результату вжитих заходів можна буде досягти лише тоді, коли буде відповідальність і самодисципліна кожного, у тому числі і у поводженні за межами порту, резюмував начальник адміністрації порту.

 

Довідково. Після введення урядом навесні минулого року карантинних обмежень у зв’язку з поширенням коронавірусу, в ОФ ДП «АМПУ» була впроваджена система роботи в умовах підвищеної інфекційної небезпеки (температурний скринінг персоналу, забезпечення засобами індивідуального захисту персоналу підрозділів, які контактують з працівниками сторонніх організацій, безконтактний обмін кореспонденцією між відділами і службами, проведення виробничих нарад в режимі он-лайн). Окрім цього при медико-санітарній частині був відкритий кабінет інфекційних захворювань з автономним входом, на кошти бізнес-партнерів порту було придбано два кисневі концентратори для МСЧ. На даний момент МСЧ також має можливість забору матеріалів для проведення ПЛР-тестів.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

Детальніше...

АМПУ завершила днопоглиблення акваторії аванпорту Одеського порту

Сьогодні, 23 березня, земкараван «Дунай» завершив експлуатаційне днопоглиблення в акваторії аванпорту Одеського морського порту. Виконавцем робіт виступила філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ», тобто роботи виконувались господарським способом.

 

Згідно з цифрами Актів виконаних робіт та оперативними даними інженерної служби адміністрації порту, об’єм розробленого та вивезеного на підводне звалище грунту становить близько 87 тис. м/куб. На ділянках, де проводилось черпання, глибини доведені до паспортних 13,5 метрів. Виконання передбаченого договором обсягу робіт зайняло трохи більше місяця – з 20 лютого до 23 березня, що також вкладається у заздалегідь обумовлений графік.

 

 - Ремонтне черпання на кількох ділянках акваторії аванпорту проводилось у відповідності з даними сезонних промірів глибин і планом експлуатаційних днопоглиблювальних робіт на 2021 рік, - коментує начальник адміністрації порту Максим ЛАПАЙ. – Обумовлені договором операції виконані у передбачені строки, що стало можливим як завдяки чіткій організації робіт, так і сприятливим погоднім умовам. Тут слід відзначити, що наша інженерна служба заздалегідь планує днопоглиблювальні роботи на весняно-літній період, коли стихають північно-східні вітри і спадає хвильове навантаження на акваторію.

 

 Як розповів далі М.Лапай, за планом експлуатаційного днопоглиблення в Одеському порту у 2021 році передбачене ремонтне черпання у Нафтогавані порту. Виконання даних робіт почнеться вже найближчим часом. Для цього також планується задіяти земкараван «Дунай». Усього в Нафтогавані належить підняти з морського дна і вивезти на підводне звалище у відкритому морі біля 10 тис. м/куб. Строк виконання робіт – 4-5 діб.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

Детальніше...

Маленька сенсація в Одеському порту: вітрильник Joseph Conrad неочікувано відкрив яхтовий сезон

Одеса. 14 березня 2021 р. 15:00. Сьогодні, об 11:30 у акваторію порту зайшла вітрильна супер’яхта Joseph Conrad (Build Date – 1916, L=37m, Flag – Marshall Islands). Судно завели у Нову гавань і ошвартували біля причалу №17 морського вокзалу лоцман Ігор Бойко і лоцман-стажер Олександр Кузнєцов. На борту яхти перебувають 5 членів екіпажу.

 

Першими на борт SY Joseph Conrad яхти піднялись співробітники санітарно-карантинного відділу Одеського порту, котрим капітан пред’явив медико-санітарну декларацію. Після цього лікар-епідеміолог провела температурний скринінг членів екіпажу, яхтсмени заповнили опитувальні листи. Завтра екіпаж здаватиме ПЛР-тести. Дозвіл на сходження на берег яхтсмени отримають після виконання усіх карантинних пересторог, запроваджених у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

За наявною інформацією, супер’яхта, якій виповнилось 105 років, зайшла в Україну для вирішення питання чергової реновації. На якій з суднових верфей її ремонтуватимуть, наразі невідомо. Все залежить від результатів переговорів між судновласником і представниками верфі. Скоріше за все, з Одеси яхта вирушить до Миколаєва, де базуються фірми, які займаються реновацією суден маломірного флоту.

 

Ще відомо, що в українські води сталевий вітрильник прибув з Хорватії. Перед цим були порти Греції та Португалії, а до них – Куба, яка стала кінцевою точкою чергової кругосвітньої подорожі SY Joseph Conrad.

 

Довідково

Джозеф Конрад (при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924) - англійський письменник польського походження, уродженець України. Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків. Його твори мали великий вплив на творчість багатьох класиків літератури, серед яких Ернест Хемінгуей, Грем Грін, Вільям Берроуз та інш. Д.Конрад – автор романів та оповідань на морську тематику. Підчас їх написання автор послуговувався власним досвідом плавання у британському торговельному флоті

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Відбулося чергове засідання Ради Одеського порту

12 березня, під головуванням начальника адміністрації порту Максима ЛАПАЯ відбулось чергове засідання Ради Одеського порту. У режимі відео-конференції участь у заході взяли керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Голодницький, представники Асоціації стивідорних компаній Одеського порту, інші зацікавлені сторони.

 

З-поміж іншого учасники засідання розглянули наступні питання Порядку денного:

- показники роботи Одеського морського порту за 2020 р.,

- план капітальних інвестицій на 2021 рік,

- стан реалізації проекту будівництва альтернативної дороги до Одеського морського порту

- погодження нової редакції Обов’язкових постанов по Одеському морському порту.

 

За словами М.Лапая, у обговоренні цих та інших питань взяли активну участь представники Асоціації стивідорних компаній, які запропонували свої пропозиції по вдосконаленню взаємодії адміністрації і бізнесу у прийнятті важливих для конкурентоздатності порту рішень.

 

- Ми завжди уважно прислухаємося до думки наших партнерів-портових операторів, особливо у питаннях що стосуються покращення і розширення сервісів, які надає порт своїм клієнтам, - прокоментував Максим Лапай. – І у цьому сенсі регулярні, раз на квартал, засідання Ради порту грають роль як дискусійного майданчика з питань, які становлять обопільний інтерес, так і органу легітимізації тих чи інших спільних рішень шляхом відкритого голосування…

 

За підсумками засідання Ради складено відповідний Протокол.

 

Детальніше...

У Нафтогавані Одеського порту обробляються два судна одночасно

Вчора, 11 березня, до причалу № 4-Н став танкер-газовоз SEAGAS MAJOR (L=98,5m, прапор Ліберія). Судно доставило 2383 тонни скрапленого газу. Сьогодні вранці зайшов у Нафтову гавань і пришвартувався до причалу №1-Н танкер CASTILLO DE MONTERREAL (L=182,1 m, прапор Мальта). На судно вантажать партію експортного мазуту у 28500 тонн.

 

- Останнім часом ми спостерігаємо збільшення обсягів перевалки імпортного скрапленого газу, - коментує начальник адміністрації порту Максим ЛАПАЙ. – У минулому році через причали нафторайону пройшло майже 60,8 тисячі тонн цього виду вантажу, що на 11,2 тисячі тонн перевищує результат позаминулого року по даній позиції номенклатури. Наші спеціалісти пов’язують це зростання збільшенням попиту на вітчизняному ринку автогазу.

 

За інформацією головної диспетчерської порту, за підсумками двох місяців цього року вантажообіг нафторайону Одеського порту складає 201 тисячу тонн. Це на 63,6 тисячі тонн вище за результат січня-лютого 2020 року.

 

Детальніше...

У Одеський порт зайшли кораблі протимінної групи НАТО (фоторепортаж)

10 березня в Одеський порт завітали кораблі Другої постійної протимінної групи НАТО (SNMCMG2). У складі флотилії фрегат Sokullu Mehmet Pasa (ВМС Туреччини) і три тральщики - ROS Lupu Dinescu (Румунія), ESPS Tajo (Іспанія) і TCG Ayvalık (Туреччина). Усі кораблі пришвартувались біля причалів №№18-19 морського вокзалу.

 

Як вже повідомлялось у засобах масової інформації, мінно-тральні кораблі підрозділу SNMCMG2 Північно-Атлантичного Альянсу увійшли в Чорне море 25 лютого, в рамках першого розгортання НАТО в 2021 році. Програмою розгортання передбачено проведення спільних румунсько-болгарських навчань з протимінної боротьби «Посейдон» і навчань з ВМС України. 

 

«Використовуючи переваги нашої діяльності в Чорному морі, такі як багатонаціональні навчання, відвідування портів, проходження навчань і патрулювання, розгортання SNMCMG2 є важливою можливістю, що сприяє досягненню взаєморозуміння, взаємодії і довіри з нашими союзниками і партнерами", - наводить слова командувача SNMCMG2, капітана ВМС Туреччини Юсуфа Карагюлле видання «Європейська правда». 

 

Адміністрація Одеського морського порту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Одеський порт продовжує модернізацію

Ексклюзивне інтерв’ю начальника адміністрації Одеського морського порту Максима ЛАПАЯ журналу «Судноплавство».

 

Одеський морський порт постійно розширює свою інфраструктуру, будуються нові термінали й причали. Що зроблено в цьому напрямку за останній рік і які плани на найближче майбутнє?

 

- Минулий рік, як ви знаєте, був багатий на випробування для країни і світу. Не оминули вони й Одеський порт. Карантинні обмеження у зв’язку з пандемією, посуха і, як наслідок, значне падіння перевалки зернових, непроста історія з підйомом аварійного танкера «Делфі»…

 

Однак, незважаючи на перелічені обставини, підприємство здійснило справжній ривок у плані стратегічного розвитку. Мова йде про реалізацію цілого ряду інфраструктурних проектів.

 

Це, насамперед, завершення будівництва причалу 1-«з» на Андросівському молу. В даний момент інженерна служба отримує дозвільні документи для введення його в експлуатацію, орієнтовно у квітні причал буде повністю готовий приймати під обробку комерційні судна.

 

Це і завершення реконструкції першого пускового комплексу причалу № 7 Карантинної гавані. У вересні минулого року об’єкт урочисто відкривав Президент України    

В. Зеленський. Сьогодні оновлений відрізок причалу вже на повну відпрацьовує кошти, витрачені на його реконструкцію.

 

Відновлені залізничні колії №31-32 на причалах 9-10 Карантинної гавані, що дає можливість додатково подавати під вивантаження 26 вагонів.

 

Наступний пріоритетний проект - завершення реконструкції першої черги транспортного шляхопроводу порту. Славнозвісний вантовий міст, архітектурна візитівка міста, яку ви можете бачити з Воронцовської колонади. Напередодні нового року адміністрація порту відкрила рух транспорту по цьому мосту. І дуже вчасно. Коли настав період хуртовин і ожеледиць, ми вже мали резервний автомобільний в’їзд на територію порту з вулиці Приморської.

 

Не можна оминути увагою і «інвестицію року» - у жовтні 2020 р. німецька компанія «КТО», яка оперує контейнерним терміналом на Карантинному молу, ввела в експлуатацію новий складський майданчик, пропускною спроможністю 300 тис. ТЕU. Сума інвестицій у об’єкт склала 20 млн. євро…

 

Безумовно, ці та інші проекти, - а всі вони по суті є інвестицією у завтрашній день підприємства, неможливо було б реалізувати без чіткої взаємодії державного менеджменту на трьох рівнях управління: власне Одеської філії АМПУ, апарату управління Адміністрації морських портів і профільного міністерства.

 

Сьогодні перед адміністрацією порту стоїть завдання продовжити взятий у минулому році курс на модернізацію виробничих потужностей порту і не допустити зниження темпів реалізації розпочатих проектів. Йдеться насамперед про реконструкцію причалу №7 (другий пусковий комплекс), проектно-вишукувальні роботи у рамках підготовки до реконструкції причалів №№12-13 Платонівського молу, продовження капітальних ремонтів доріг та естакад порту.

 

Стосовно причалу №7 можу сказати, що роботи на об’єкті сьогодні йдуть повним ходом, що надихає нас на оптимізм відносно завершення реконструкції до кінця 2022 року.

По Платонівському молу – проект дуже масштабний. Мова про необхідність модернізації кордону причалів №№12-13 ведеться з 2014 року. Головна причина – фізичний і моральний знос гідротехнічних споруд, потреба в їх модернізації задля отримання можливості обслуговування флоту більшого тоннажу і нарощування річної пропускної спроможності перевалочного комплексу. Цей проект входить до затвердженого профільним Міністерством Стратегічного плану розвитку Одеського порту до 2031 року. В даний момент на Платонівському молу проводяться вишукувальні роботи.

 

У розрізі дорожньої інфраструктури першочерговим завданням є запланований на 2021-й рік ремонт 3-ї черги транспортної естакади з відновленням опор, системи водовідведення, гідроізоляції та асфальту.

 

Ще одним важливим напрямком роботи адміністрації порту спільно з нашими партнерами у 2021 році є подальше впровадження IT-технологій у процеси оформлення вантажів, флоту, автотранспорту. На веб-ресурсах адміністрації порту досить докладно висвітлюється просування нашого проекту «Тайм-слот». Мова йде про створення мобільного додатку, який надає клієнтам можливість завчасно планувати час прибуття і гарантованого запуску вантажних автомобілів через КПП порту шляхом резервування секторів часу протягом доби. Завдяки цій новації вдалося розподілити весь потік транспорту рівномірно і позбутися ситуацій пікових навантажень, коли хвилеподібний потік автоконтейнеровозів утворював затори не тільки перед КПП порту, а й на прилеглих до порту міських вулицях і безпосередньо на територіях контейнерних терміналів.

 

Зараз ця технологія відшліфовується, проводяться зустрічі з представниками вантажних терміналів, експедиторських компаній, щоб врахувати усі зауваження і побажання.

 

Крім того, буквально у цьому місяці розпочалась тестова експлуатація модуля оформлення відходу судна в електронному вигляді з використанням інформаційної системи портового співтовариства. Протягом двох місяців здійснюватиметься паралельне оформлення як в електронному так і в паперовому вигляді, після чого плануємо перехід виключно на електронне оформлення. До речі, використання модуля здійснюється на безоплатній основі.

 

Яка кількість стивідорів займається перевалкою вантажів в Одеському порту?

 

- Сьогодні стивідорну діяльність у порту здійснюють 20 приватних компаній. Однак, не будемо забувати, що Одеський порт – один з найстаріших у галузі і з трьох сторін оточений міською забудовою. То ж можливості кількісного розвитку у нас обмежені.

 

Наші партнери, я маю на увазі стивідорні компанії, у повній мірі забезпечують функціонування Одеського порту як універсального перевалочного комплексу. Сьогодні на наших терміналах здійснюється перевалка усієї номенклатури вантажів за виключенням небезпечних і несумісних з міським середовищем. На території підприємства функціонують два контейнерних термінали, дев’ять універсальних суховантажних (зернові, металопродукція, генеральні вантажі, будматеріали), три - для перевалки наливних вантажів (нафта і нафтопродукти, технічні і харчові масла), портовий холодильник та інші.

 

Більшість портових операторів – це компанії, які співпрацюють з портом більше 20-25 років та інвестували у розвиток потужностей з перевалки десятки й сотні мільйонів доларів. Наприклад, згадана вище компанія «КТО» вже вклала у модернізацію контейнерного терміналу на Карантинному молу більше 130 млн. євро. Компанія «Бруклін-Київ» разом з іноземними партнерами побудувала за 100 мільйонів доларів сучасний зерноперевалювальний комплекс на Андросівському молу. І це тільки з того, що будувалось останніми роками.

 

Скільки отримує міський бюджет від податків, які сплачує Одеський порт?

 

- Платником податків є Адміністрація морських портів України, яка стабільно входить в топ найбільших платників податків країни. А Одеська філія – це лише один з підрозділів АМПУ, який формує податкову базу. Але річ не в цьому. Коли мене питають, «а що отримує міський бюджет від роботи порту?», я завжди прошу перефразувати питання: «скільки заробляє Одеський порт для державного бюджету України?». Тому, що справа портовиків - не розподіляти податки: скільки відправити до центру, а скільки через субвенції до міського бюджету повернути в регіон? Наша справа - ці кошти заробляти за рахунок надання клієнтам широкого спектру якісних послуг з перевалки вантажів і обслуговування флоту. Та й не можливо, насправді, точно підрахувати: скільки сумарно сплачують податків усі портові оператори, а також сотні експедиторських, агентських, логістичних та інших компаній, які співпрацюють з портом. Але точно ця цифра обчислюється у мільярдах гривень. Коли державна податкова служба нагороджувала за підсумками року найбільших і найсумлінніших платників податків у регіоні, Одеський порт, компанії Одеського порту завжди були у цьому списку.

 

Що відбувається з портовими зборами? Вони ростуть, падають? Як це відбивається на конкурентоспроможності Одеського порту?

 

- Оцінювати ефективність існуючої системи справляння портових зборів – це компетенція вищестоящих інстанцій. Зі свого боку, ми з вами можемо лише констатувати актуальність проблеми, про що свідчать звернення представників бізнесових кіл до Уряду відносно можливості зниження розмірів портових зборів для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного експорту.

 

Однак не треба забувати, що портові збори, які справляються за застарілою, як на думку експертів, методикою, на сьогодні являються головним джерелом життєзабезпечення і розвитку існуючої моделі портової інфраструктури України. А на портову інфраструктуру зав’язаний майже весь експорт. І зміна існуючих ставок, принципів і методик справляння зборів може як піти на користь галузі, так і розбалансувати галузь і економіку країни в цілому. Тому вдосконалення системи портових зборів – це точно не легке і не швидке питання. І приказка «сім разів відмір…» - саме про цю проблему.

 

Станом на початок цього року Міністерство інфраструктури вийшло на фінішну пряму у вирішенні даного питання і оприлюднило на своєму офіційному сайті для публічного обговорення проект наказу, яким пропонується запровадити нову, єдину методику розрахунку портових зборів. Крім цього, на етапі громадського обговорення знаходяться і відповідні зміни до порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів.

 

Якщо у двох словах, запропонована міністерством методика спрямована на уніфікацію розрахунків ставок портових зборів та визначення їх реального рівня, виходячи з ринкової вартості активів. Вона також враховуватиме фактично понесені витрати на утримання адміністрацією морських портів України гідротехнічних споруд та здійснення відповідних заходів з безпеки мореплавства у межах відведених акваторій. І ще одне - нова методика базуватиметься на економічному обґрунтуванні ставок для кожного збору та передбачатиме можливість їх подальшого корегування з урахуванням інвестиційної складової.

Переконаний, що результатом тривалої плідної співпраці представників експертного середовища транспортної сфери буде методика, яка дозволить встановити на економічно обгрунтованому рівні обсяг питомих витрат портових зборів на одиницю вантажу в портах України що позитивно вплине на конкурентноспроможність Одеського порту.

 

Який стан справ з проектом будівництва альтернативного автомобільного в’їзду у порт?

 

- Завдяки особистому дорученню Президента України Володимира Зеленського, проект будівництва нового автомобільного в’їзду в Одеський порт перейшов у площину практичної реалізації. Це дуже важливо. Під час пошуку оптимального варіанту конфігурації нової магістралі на місцевості адміністрація порту взяла за основу маршрут дороги, передбаченої Генеральним планом Одеси.

 

З цього приводу збиралась на своє засідання Рада Одеського порту. На ньому були розглянуті запропоновані проектантами кілька варіантів маршруту. Після обговорення плюсів і мінусів кожного з них з представниками компаній-портових операторів, був обраний оптимальний варіант, на який потім погодилась і міська влада.

 

Восени минулого року Міністерство інфраструктури доручило Службі автомобільних доріг України розпочати роботу над реалізацією проекту. Відомством вже розроблена проектна документація. Нова дорога починатиметься від Об’їзної і закінчуватиметься перед спуском з 5-ї черги естакади порту. Протяжність альтернативного в’їзду у порт складатиме 5,4 км, ширина смуги дорожнього покриття – 4,7 м, радіус повороту буде спроектований з урахуванням специфіки руху автопоїздів.

 

З огляду на те, що дорогу належить будувати на слабких і підтоплених ґрунтах з заростями чагарників і очеретів, планується облаштувати дренажну систему, вбити кілька сотень паль і по ним прокласти бетонну естакаду.

 

Адміністрація порту направила на адресу «Укравтодору» пропозицію відносно облаштування т.зв. «нульового» контрольно-пропускного пункту, оскільки, територія Одеського порту є пунктом пропуску через державний кордон, для якого існують встановлені законодавством вимоги режиму заїзду-виїзду.

 

Чи буде Одеський порт або його причали віддаватися в концесію?

 

- Коли ми кажемо, що Одеський порт – це універсальний порт, ми звичайно маємо на увазі і те, що Одеса – це головні морські туристичні ворота України. Свого часу Одеський порт подарував рідному місту найкращий у Європі комплекс для прийому і обслуговування круїзних лайнерів. Однак з тих пір вже минуло чверть століття, інфраструктура морського вокзалу потребує не лише модернізації чи капітального ремонту. Вона потребує кардинального переосмислення філософії існування пасажирського комплексу як громадського соціального простору і центру культурного життя міста-мільйонника.

 

Є багато думок і сучасних концепцій розвитку пасажирського комплексу без зміни його профільної функції як морського вокзалу. Але на втілення цих проектів потрібні значні фінансові ресурси. Державі вони не під силу. Тому, як колись Микола Пантейлемонович Павлюк перевів на ринкові рейки стивідорну діяльність у порту, так само зараз ми маємо думати про те, щоб знайти потужного інвестора для розвитку паскомплексу на Новому молу.

Сьогодні профільне Міністерство продовжує підготовку нових проєктів державно-приватного партнерства у різних інфраструктурних галузях та активно готує до оголошення нові концесійні конкурси. Один з п’яти пріоритетних об’єктів морської галузі, який планується передати у концесію – пасажирський комплекс Одеського морського порту.

 

На даний момент зі сторони ДП «АМПУ» підготовлено технічне завдання на розробку попереднього техніко-економічного обґрунтування та концептуальної записки, що дасть можливість здійснити SWOT-аналіз, передбачити ризики, розрахувати фінансову модель та розглянути доцільність включення до проекту готелю «Одеса», причалів Одеської філії ДП «АМПУ», концертно-виставкового залу, тощо.

 

Координатором проекту виступає Офіс підтримки реформ (RST) при Міністерстві інфраструктури України.

 

Враховуючи територіальне розташування пасажирського комплексу (історичний центр міста) і його інфраструктуру, цей об'єкт, безумовно, є привабливим для потенційних претендентів-концесіонерів.

 

Орієнтовний термін укладення концесійного договору – 2023-й рік. Тобто – це перспектива.

 

А сьогодні мені б хотілось завершити наше інтерв’ю сподіваннями, що у 2021 році одесити врешті дочекаються повернення круїзних лайнерів до причалів морського вокзалу після пандемії. Адміністрація порту зробила все від неї залежне, щоб зняти усі перешкоди на шляху білих пароплавів. Welcome to Odessa. Ми завжди раді гостям!

 

Детальніше...