МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 2
Під обробкою: 23

ship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-uae-procurement-ocsp-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

archival-photos-ukr

Авторизація

Аналітика

Ринок контейнерного тоннажу: у пошуках порятунку

Динаміка Braemar Container Index за листопад - першу половину грудня, також як і протягом всього 2011 р., показує падіння, що не припиняється.

Контейнерні індекси та тайм - чартерні ставки

У листопаді - першій половині грудня 2011 Braemar Container Index знизився більш ніж на 5 пунктів або на 7,6%. У порівнянні ж з груднем 2010 р. даний індекс зменшився на 13,38 пунктів або 17,9%. Єдиною категорією тоннажу, для якої індекс показав деяке зростання на початку грудня 2011 р., є контейнеровози класу «постпанамакс» місткістю 4500 TEU. Цей факт, і брак вільної пропозиції на ринку суден місткістю 3500 - 4250 TEU, вселяють слабку надію на зростання тайм-чартерних ставок для контейнеровозів даного типорозміру протягом тижня і аж до китайського Нового року.

Динаміка Braemar Container Index в листопаді - грудні 2011 р.

Контейнеромісткість тоннажу,

Наявність вантажних засобів

Контейнерний індекс

07.11.11

21.11.11

05.12.11

12.12.11

510

GL

4.11

4.11

3.89

3.89

700

GL

5.00

4.85

4.65

4.60

750

G

5.36

5.25

5.09

5.04

1000

G

5.85

5.70

5.50

5.00

1100

G

6.83

6.67

6.61

6.11

1350

G

5.27

5.11

5.11

4.95

1600

GL

6.49

6.36

6.18

6.05

1700

G

5.86

5.67

5.67

5.56

1750

G

6.24

6.05

6.01

5.86

2000

G

2.57

2.31

2.29

2.29

2500

G

4.48

4.21

4.14

4.14

2800

GL

4.28

3.98

3.83

3.83

3500

GL

2.55

2.51

2.51

2.51

4500

GL

1.67

1.67

1.71

1.71

Итого

?

66.55

64.45

63.19

61.52

G - з вантажними засобами
GL - без вантажних засобів

Джерело: Braemar Container Shipping & Chartering Ltd.

Розрахований гамбурзькими брокерами індекс ConTex знизився з 450, на початку листопада, до 417 пунктів до кінця першої декади грудня, показавши падіння на 7,3%. У порівнянні з груднем 2010 р. даний індекс знизився на 131 пункт або 28,6%.



Динаміка контейнерних тайм-чартерних ставок за оцінками ConTex, USD / сут.

Контейнеромісткість, TEU

03.11.11

17.11.11

01.12.11

13.12.11

1100

6345

5980

5812

5621

1700

8225

7888

7645

7389

2500

11381

11070

10865

10647

2700

11770

11418

11269

11022

3500

12352

12075

11961

11677

4250

13544

13224

13187

13015

Індекс ConTex

450

435

431

417

Джерело: Fairplay


Уповільнення темпів падіння фрахтових індексів у першій декаді грудня, а для деяких категорій контейнерного тоннажу і їх невелике зростання, швидше пов‘язані не з поліпшенням ситуації на фрахтовому ринку, а з відсутністю можливості в фрахтувальників і далі знижувати ставки в умовах, коли вони і так не покривають експлуатаційних витрат.


Середні тайм - чартерні ставки на контейнерний тоннаж у вересні - грудні 2011 рр..

Контейнеромісткість, TEU

сентябрь

октябрь

ноябрь

декабрь

725

5050

5000

4900

4750

1000

7000

6200

6050

5750

1700

9500

8500

8350

8300

2000

10000

8000

7800

8000

2750

11250

8750

8600

8500

3500

11900

7000

6900

6750

Джерело: Clarkson‘s


В цілому ж, для суден місткістю 2500-4400 TEU були характерні ставки в межах 7000-8500 $/добу. Тобто, різниця у рівні ставок для суден місткістю 2500 і 4400 TEU стала складати всього 1500 $/добу. Для контейнеровозів місткістю 1200 - 2000 TEU тайм-чартерні ставки з невеликими відхиленнями коливалися навколо рівня в 7500 $/добу. Це на 3,5-9,1% нижче, ніж роком раніше. Правда, при більш коротких періодах відфрахтування. Для суден місткістю 900 - 1200 TEU ставки коливалися в межах 5900 - 6250 $/добу, А для фідерних контейнеровозів місткістю 400 - 900 TEU - в межах 4000 - 5500 $/добу.

Несприятлива для судновласників фрахтова кон‘юнктура на ринку контейнерного тоннажу призвела до того, що деякі контейнеровози місткістю 1300-2000 TEU повернулися до практики перевезень брейк-балка, чого не спостерігалося з 2009 р. Більше того, не найкращі часи переживає і сам балкерний ринок.

Коригування тарифів для лінійних перевезень

У листопаді - першій половині грудня 2011 зниження фрахтової кон‘юнктури було характерним не тільки для тайм-чартерних відфрахтовок, а й для лінійних перевезень. Найбільше падіння завантаження суден і, відповідно, спотових ставок брокери відзначають у напрямку Азія - Європа. На першу декаду грудня коефіцієнт завантаження тут впав до 75%, а спотові ставки з деяких південних портів Китаю на Європу знизилися до 400 $/TEU. Це практично той же рівень ставок, який спостерігався під час світової рецесії в 2009 р., коли вони впали до 200-300 $/TEU.

Крім цього, серйозний вплив на ситуацію надали боргова криза, яка не припиняється, і падіння ВВП у країнах ЄС, призвели до значного зниження платоспроможного попиту. В результаті різко знизився китайський експорт контейнерний навіть у переддень католицького Різдва. Для порівняння, коефіцієнт завантаження для направлення Азія - Західне узбережжя США в аналізованому періоді стабільно тримався на рівні 90%, а для направлення Азія - Східне узбережжя США - знизився з 90% до 85%.

Також Шанхайський контейнерний фрахтовий індекс (SFCI), починаючи з липня 2010 р., показував практично безперервне зниження ставок. У порівнянні з початком листопада ц.р. SFCI знизився з 919,44 до 855,54 пунктів або на 6,9%.

Ні в кого не викликає сумніву, що для збільшення завантаження необхідно істотне зниження надлишкової місткості контейнеровозів, які обслуговують сервіси. Певні кроки в цьому напрямку контейнерні лінії роблять, але вони явно недостатні, і жодним чином не відбиваються на рівні ставок. Набагато простіше оголосити чергові підвищення своїх тарифів або ввести надбавки «піку сезону», який у цей період за всіма канонами вже завершується (за великим рахунком, так і не розпочавшись).

Заявлене багатьма лінійними перевізниками підвищення ставок у розмірі 150 - 225 $/TEU і повинно стати моментом істини, який покаже, чи готовий насправді контейнерний ринок до подібних кроків і наскільки вони своєчасні.

Прогноз розвитку ринку

У 2012 р. постачання нових судів можуть збільшити місткість світового флоту контейнеровозів на 9,1%. При цьому, на ринок практично щотижня буде надходити контейнеровоз місткістю понад 10 тис. TEU. У зв‘язку з цим, навряд чи доводиться розраховувати на поліпшення кон‘юнктури ринку контейнерного тоннажу в майбутньому році. Особливо, якщо врахувати процеси, що відбуваються в Єврозоні, та й у самому Китаї, де в 2012 р. очікується зниження темпів зростання ВВП.

Знаковою подією для всього контейнерного ринку в кінці 2011 р. стала заява компанії MISC про вихід з контейнерного бізнесу. Нагадаємо, що минулого року MISC зняла сервіси, які обслуговують напрямок Азія - Європа, щоб зосередитися на внутріазіатскіх перевезеннях, які здавалися більш стабільними і перспективними. Однак, виявилося, що і тут існують проблеми, оскільки ставки перестали покривати витрати перевізника. Для цього компанії протягом півроку необхідно позбутися від 16-ти власних контейнеровозів і 18-ти суден, які перебувають у тривалих чартерах. Судна MISC, не продані до кінця червня 2012 р., будуть поставлені на прикол в очікуванні покупців. Ще більш складною проблемою для MISC стане дострокове повернення суден з діючих чартерів. За деякими підрахунками, це може обійтися компанії в $400 млн. штрафних санкцій.

Вихід MISC з контейнерного ринку може мати далекосяжні наслідки для галузі. На думку аналітиків MarKis & Co. це може підняти прибутковість контейнерних перевезень у решти ліній. Ще більш радикальний висновок зробив представник Maersk Asia, який вважає, що ця обставина стане спусковим гачком для хвилі злиттів і поглинань, які матимуть місце на контейнерному ринку в 2012 р.

Втім, в Maersk Line знають, про що говорять. Останнє велике злиття в галузі мало місце в 2005 р., коли Maersk поглинула P & O Nedloyd, завдяки чому і стала контейнерним перевізником номер один у світі. У 2012 р. не виключено злиття контейнерних дивізіонів MOL, NYK і K Line, що може дозволити новому об‘єднанню зайняти четверте місце в світі за місткістю контейнерного флоту. Поки ж поновилися розмови про придбання сінгапурської компанією Neptune Orient Line (NOL) акцій німецької Hapag Lloyd, хоча в самій NOL спростовують подібні наміри. Це не дивно, оскільки приблизно 10% контейнерного флоту, що знаходився на приколі на в листопаді 2011 р., належало саме цієї компанії - 8 суден сумарною місткістю 40 тис. TEU.

Ще одним варіантом подальшого розвитку подій на контейнерному ринку є укладення договорів про стратегічне партнерство. Власне кажучи, рух у цьому напрямку вже почався. Про укладення партнерської угоди оголосили компанії MISC і CMA CGM, що є відповідно другим і третім контейнерним перевізником у світі. Дана співпраця буде охоплювати діяльність компаній на напрямках Азія - Північна Європа, Азія - Південна Африка, а також на південноамериканських ринках.

Варіант стратегічного партнерства, як інструмент виживання в непростих умовах контейнерного ринку, не виключений і для компанії Zim Integrated Shipping Services. Компанія CSAV за даними AXS Alphaliner оперує флотом сумарною місткістю 388 764 TEU, що становить 2,5% загальної місткості світового контейнерного тоннажу і дає 14-у позицію в табелі про ранги. Флот, оперований компанією Zim, має місткість 328 315 TEU, і займає 17-у позицію з ринковою часткою в 2,1%.

Що станеться насправді, покаже лише час. Безсумнівно, одне - контейнерний ринок очікує досить цікавий і насичений подіями рік.

Детальніше...

Зростання перевалки стратегічних вантажів в Одеському порту.

За оперативними даними головної диспетчерської ДП «ОМТП», Одеський порт в листопаді переробив 2172 тис. т вантажів, що на 21 відс. більше (+378,2 тис. т) в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. З них сухих вантажів - 1418 тис. тонн, що на 605,2 тис.т більше (+74,5 відс.), ніж у листопаді минулого року.

Усього за 11 місяців вантажопереробка на причалах порту склала 23296,2 тис.т, що на 930 тис. т (+4 відс.) більше порівняно з аналогічним періодом 2010 р. Очікуваний чистий прибуток ДП «ОМТП» за січень-листопад складе 416, 3 млн. грн., що на 60,3 млн. грн. більше, ніж за ці ж місяці 2010 р.

Коментуючи підсумки листопада, фахівці головної диспетчерської відзначають значне зростання перевалки стратегічних для підприємства вантажів:
- Зернових - 498,7 тис. т, тобто + 412,2 тис. т до результату листопада 2010 р.,
- Контейнерів - 476,1 тис. т або на 158,4 тис. т більше, ніж за цей же період 2010 р.,
- Металу: 242,5 тис. т або + 60,2 тис.т.

Як і передбачали аналітики, в останні місяці року після скасування вивізних мит, в порту помітно зріс експорт зернових. Дещо знизилася (на 3,5 тис. т) в порівнянні з торішнім листопадом перевалка рудних вантажів. Це пояснюється зниженням попиту на залізорудну сировину у зв‘язку з падінням світових цін на металопрокат та скороченням його виробництва в усьому світі.

Нафтоналивних вантажів перероблено 724,3 тис. т, що на 215,3 тис. т менше, ніж у листопаді 2010 р. Причина: припинення перевалки в Одеському порту венесуельської та азербайджанської нафти.

Підсумки роботи підприємства за 11 місяців вселяють надію на те, що 2011-й рік колектив Одеського порту завершить з високими показниками.

Детальніше...

Круїзний туризм: Розкрити потенціал Одеси

16 листопада в Одеському порту відбулася прес-конференція за підсумками туристичного сезону 2011 р. У ній взяли участь начальник Одеського порту Юрій Васьков, Почесний президент ДП «ОМТП» Микола Павлюк, начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку Одеської обласної державної адміністрації Олександр Ілько, начальник управління культури і туризму Одеської міськради Тетяна Маркова.

Зазначимо, що це була перша прес-конференція, яку Юрій Васьков проводив в якості начальника порту. Підводячи підсумки туристичного сезону, Юрій Юрійович, підкреслив, що головним у нинішньому сезоні є зростання суднозаходів круїзних суден.

- У нинішньому році в Одеський порт зайшло 73 круїзних лайнера, - зазначив Ю. Васьков. - Пасажирський комплекс порту обслужив 33 лінії, причому 4 з них нові - Iberocruseros, Variety Cruises, Voyages to Antigiuty, Zegrahm & Eco Expeditions. Відрадно, що серед круїзних суден, що відвідали Одеський порт, було 9 нових, які раніше не заходили до нас. Крім цього, було 49 суднозаходів суден типу річка-море. Усього за період навігації 2011 пасажирський термінал порту обслужив близько 122 тис. пасажирів, що перевищує показники минулого року.

У цьому туристичному сезоні, за словами Ю. Васькова, як і в попередні, відзначалася тенденція збільшення розмірів суден, що заходять в порт. Причому, і на майбутній рік ця тенденція збережеться. Якщо у 2011 році з 73 лайнерів 25 має довжину більше 200 м (причому близько 10 проц. - судна більше 270 м), то із заявлених на 2012 р. 67 суден під іноземним прапором майже половина (32 судна) довжиною понад 200 м.

ЧОМУ 320 КРУІЗНІКІВ не перетнули Босфор.

-У зв'язку з цим виникає проблема-можливість прийняти і обслужити такі судна, - продовжив Ю. Васьков. - У нинішньому сезоні в Стамбул зайшли 400 суден під іноземним прапором. У Чорне море - тільки 73-75. Чому більше 320 суден не перетнули Босфор? Справа в тому, що судна, довжиною понад 200 м на Чорному морі можуть якісно і безпечно прийняти з вітчизняних портів - Одеський і румунська Констанца. Ялтинський, Севастопольський, Батумський, Сочинський і Варненський порти, на жаль, на сьогоднішній день не мають інфраструктури для безпечного і якісного прийому суден більше 200 м, не кажучи вже про 300-метрових. У той же час, круїзні судна не можуть заходити тільки в один порт на Чорному морі: їм необхідно відвідати мінімум три порти. Це проблема, з якою ми зіткнулися і яку необхідно вирішувати.

В останні роки Одеський порт докладає максимум зусиль для розвитку круїзного пасажирського судноплавства на Чорному морі. Ще у 2006 р. адміністрація порту розробила довгострокову програму, розраховану на залучення в гавань як можна більшої кількості океанських лайнерів провідних туроператорів світbe

Першим кроком на шляху реалізації розробленої портом програми стало відновлення у 2008 р. членства підприємства в Асоціації круїзних портів Середземного і Чорного морів «MedCruise». У тому ж році порт приступив до поетапної реконструкції причалів Нового молу для прийому суперлайнерів великих розмірів.

Восени 2008 р. на базі підприємства вперше була проведена перша міжнародна конференція «Black Sea Cruises», в рамках якої вдалося організувати продуктивний діалог між представниками портів, туристичних організацій, морських агентств та світових круїзних компаній. Завдяки форуму, чорноморський регіон отримав якісну рекламу на світовому ринку, що призвело до розширення подальшого співробітництва з круїзними компаніями щодо збільшення суднозаходів на Чорне море. Тоді ж вперше за всю історію порту в гавань зайшов круїзний теплохід довжиною понад 294 м - QUEEN VICTORIA. І в тому ж році вперше за майже два десятиліття було обслуговано рекордна кількість пасажирів - 136,3 тис. осіб.

Друга конференція - «Black Sea Cruises-2010» - принесла конкретні результати: так, віце-президент компанії «Royal Caribbean International» Джон Терсек висловив намір компанії інвестувати в розвиток українських круїзних портів до 120 млн. дол США. Зараз, за словами Ю. Васькова, Віце-прем'єр, Міністр інфраструктури Україні Борис Колесніков створив робочу групу, до якої увійшли представники Мінінфраструктури, портів та уряду АР Крим для укладання інвестиційного договору з розвитку портів Ялта і Севастополь. Вже у грудні має з'явитися Постанова Кабміну про можливість укладення договору - концесії з цими портами, який відкриє дорогу для проведення тендеру з вибору інвестора.

Нарешті, ще одна дуже важлива подія, що істотно вплине на залучення нових круїзних ліній. У жовтні 2011 г на XXXIX Генеральної Асамблеї провідної європейської круїзної асоціації «MedCruise», яка проходила у м.Монпелье (Франція), начальник Одеського порту Юрій Васьков був обраний директором Чорноморського регіону асоціації «MedCruise». З урахуванням великої кількості отриманих голосів Юрію Васькову на 3-х річний період дістався пост Першого Віце-президента асоціації «MedCruise».

ОДЕСЬКИЙ ПОРТ МОЖЕ СТАТИ БАЗОВИМ НА ЧОРНОМУ МОРІ.

 Недавнє обрання начальника ДП «ОМТП» Ю. Васькова Першим Віце-президентом асоціації «MedCruise» відбулося випадково. Коментуючи свій вибір, керівники портів Середземномор'я підкреслили активну позицію Одеського порту в розвитку круїзного бізнесу в регіоні Чорного моря і тісна взаємодія з сусідніми чорноморськими портами в питаннях створення єдиної політики в сфері обслуговування круїзних суден. Також було відзначено, що в останні роки Україна значно поліпшила туристичну привабливість, в першу чергу, завдяки реалізації ряду великих інфраструктурних проектів у рамках підготовки до футбольної першості «Євро-2012».

Специфіка круїзного бізнесу така, що порти Чорного моря є не конкурентами, а партнерами: чим більше суден буде залучено до Чорноморського регіону, тим більше виграє кожен з портів. З урахуванням цієї реалії Одеський порт в нинішньому році виступив з ініціативою створення некомерційного маркетингового проекту з просування чорноморського круїзного напряму і створення єдиного бренду Чорного моря «Cruise Black Sea». В даному випадку порт узяв на себе лідируючу роль, щоб виступати від імені всіх чорноморських портів, у тому числі й вітчизняних, перед круїзними компаніями.

Всі ці заходи, на думку Ю. Васькова, сприятимуть тому, що 320 пасажирських лайнерів, які розгортаються перед Босфором, продовжать свої круїзні маршрути на північ. А Одеський порт може стати базовим на Чорному моріу

Однак, як зауважив Ю. Васьков, є також і внутрішня причина, що стримує розвиток потенціалу Одеси, як туристичного центру.

- Проблемою нашого регіону є стан Одеського аеропорту. Специфіка круїзного бізнесу така, що, незважаючи на те, що Одеський порт є транзитним-пасажири приходять і йдуть на судах - відповідно до міжнародних стандартів аеропорт повинен відповідати круїзу.
Для цього аеропорту необхідно пройти оцінку круїзних компаній. Те, що його реконструкція затягується, є стримуючим чинником для залучення нових круїзних компаній.

Як зазначила Т. Маркова, міська влада добре розуміють відповідальність, яка покладена на них. Для того, щоб гідно приймати круїзні лайнери, необхідно «використати величезний потенціал Одеси, який сьогодні не використовується повною мірою». З цією метою при міській раді створюється орган (поки у нього немає назви), до якого увійдуть представники всіх зацікавлених у розвитку туристичного бізнесу організацій і фірм. «Розробка туристичного продукту - справа рук професіоналів. Вони повинні розробляти нові маршрути для іноземних туристів, щоб вони були цікавими і пізнавальними для них».

У 2012 році на базі Одеського порту відбудеться третя міжнародна конференція «Black Sea Cruises». Зі свого боку Одеський порт за активної підтримки Міністерства інфраструктури, Одеської обласної державної адміністрації та міської влади робить все можливе для розвитку туристичного потенціалу Одещини.

Детальніше...

«Імпорт-40» перебрався в сухий порт

3 жовтня в Сухому порту, яким оперує ТОВ «Євротермінал», відкрився вантажний митний комплекс (ВМК). Вірніше, його перша черга. Проект, реалізований у рамках співпраці з Одеським портом, вимагав значного часу і зусиль. У створення ВМК компанія «Євротермінал» вклала понад 100 млн. гривень.

Комплекс, розташований на території площею 3,6 га, в першу чергу призначений для митного оформлення контейнерів у режимі «імпорт-40», яке раніше проводилося на транзитно-вантажному терміналі (ТВТ) Одеського порту. За словами начальника ТВТ Володимира Проценка, винесення процедури митного очищення імпорту в Сухий порт це - крок вперед, оскільки «оформлення імпортних контейнерів гальмувало нарощування обсягів обробки контейнерів у режимі внутрішнього і зовнішнього транзиту. У найближчі півтора року ми зможемо збільшити їх обсяги наполовину ». До того ж, оформлення контейнерів у режимі «імпорт-40» вимагає значних площ, якими володіє Сухий порт.

Контролюючи органи «за склом».

На ВМК Сухого порту знаходяться всі контролюючі органи, які працюють за принципом «єдиного вікна».

- Приміщення для контролюючих органів ми зробили відповідно до сучасних вимог, - коментує директор ТОВ «Євротермінал» Сергій Лисицин, - за принципом «єдиного вікна». На першому поверсі брокер подає у вікно декларацію, яка, пройшовши через співробітників всіх контролюючих служб, видається йому в готовому вигляді. На встановлених моніторах брокер в режимі он-лайн може подивитися, де в даний момент знаходяться його документи. Хоча весь процес можна спостерігати самим через скляні вікна. Після цього, якщо необхідно, водій заїжджає на ваги або контейнер проходить через рентген-установку «Рапіскан». Потім машина заїжджає на доглядову рампу, яка має 15 під‘їздів. При збільшенні вантажопотоку плануємо додати ще 5 місць, а також збільшити площу ГТК на 2 га, що передбачено проектом другої черги ВМК.

На сьогоднішній день вантажний митний комплекс працює в штатному режимі. Завдяки введеному спільно з митницею електронному декларуванню значно скоротився час перебування автотранспорту на території комплексу. На в‘їзді в Сухий порт встановлений пристрій автоматичного зчитування номерів автомашин, які заносяться в базу даних. Час в‘їзду на термінал займає від двох до трьох хвилин.

Як і все нове, налагодження процесу обробки імпортних контейнерів у Сухому порту вимагає певного часу. Приміром, порядок доставки контейнерів з території Одеського порту в Сухий порт. Останній, на відміну від Одеського порту, знаходиться поза пунктом пропуску. Тому зараз, щоб доставити контейнер з пункту пропуску порту на ВМК, необхідне оформлення додаткових документів. «Найближчим часом ми будемо домагатися вирішення питання про спрощення доставки контейнерів з порту. Машина, що їде по естакаді, нікуди, крім Сухого порту, потрапити не може »- зазначив С. Лисицин.

Реалізований спільний проект.

За словами В. Проценко, адміністрація Одеського порту давно планувала винести оформлення імпортних контейнерів за межі підприємства. Як показала практика, їх оформлення вимагає більше часу, ніж контейнерів внутрішнього і зовнішнього транзиту (ПП / ПД). Крім того, для огляду імпорту необхідні великі площі, склади, відсутність яких стримувало нарощування його обсягів. У Сухому порту є і те, і інше. Завдяки переведенню контейнерів у режимі «імпорт-40» в Сухий порт в Одеському порту звільнилися площі, збільшилася його пропускна спроможність.

Сухий порт, який взяв на себе оформлення контейнерів у режимі «імпорт-40», за словами С. Лисицина, придбав особливий статус. «Створюючи комфортні умови для експедиторів і брокерів, ми залучаємо додатковий вантажопотік. Це, в свою чергу, сприятливо позначається на завантаженні нашого партнера - Одеського порту, - підкреслив С. Лисицин. - З іншого боку, чим більше контейнерних вантажів переробляє порт, тим більше завантаження у нас ».

При цьому менеджмент компанії «Євротермінал» весь час реагує на потреби ринку. Головне завдання-піклуватися про те, щоб клієнти отримували максимум послуг в Сухому порту, починаючи від митних процедур, закінчуючи розміщенням своїх вантажів на складі до того моменту, коли вони будуть затребувані.

Думаючи про перспективи.

Сухий порт розвивається в декількох напрямках: подальший розвиток вантажного митного комплексу, оптимізація роботи існуючої накопичувального транзитного майданчика (НТМ), прокладка залізничної гілки, будівництво автозаправної станції, розвиток складського комплексу, а також інших об‘єктів перспективного розвитку Сухого порту. При цьому двері компанії «Євротермінал» завжди відкриті для потенційних партнерів для подальшого спільного розвитку мультимодального логістичного комплексу «Сухий порт».

У перспективному плані розвитку компанії «Євротермінал» відокремлено стоїть реалізація проекту прокладання нової автодороги «Хаджибей-2», який компанія має намір здійснити із залученням інших інвесторів та за підтримки одеської міської влади. Ця дорога повинна з‘єднати територію Сухого порту з Окружної трасою. Прокладати її будуть практично паралельно існуючій Хаджибеївській дорозі, яка закрита для руху вантажного транспорту. Нова дорога дозволить повністю вивести великовантажний транспорт за межі міста. Після побудови дороги, за словами С. Лисицина, автоконтейнеровози та інші вантажівки, минаючи місто, зможуть заїжджати у Сухій порт. Тут вантажі можна буде розвантажити на склади, а потім невеликими машинами, наприклад, «Газель» доставляти споживачам. За такою схемою працюють в Європі. З точки зору збереження екології Одеси реалізація такого проекту має величезне значення.

Детальніше...

Мінінфраструктури підтримало ініціативу Одеського порту

25 жовтня в Одесі під головуванням директора Департаменту держполітики в галузі морського і річкового транспорту Володимира Севрюкова відбулося перше засідання робочої групи з вироблення законопроекту про контейнерні перевезення. Ініціатором прийняття Закону, як вже повідомлялося, виступив в.о. начальника Одеського порту Юрій Васьков. Робоча група була створена 12 жовтня за наказом Віце-прем‘єр-міністра, Міністра інфраструктури Україні Бориса Колесникова на підставі колективного звернення учасників V Міжнародного Чорноморського контейнерного саміту, який проходив в Одесі у вересні нинішнього року. До складу групи входять представники Міністерства, портів, залізниці, операторів контейнерних терміналів, Асоціації експедиторів, перевізників, контейнерних ліній.

В обгрунтуванні необхідності прийняття Закону, яке було представлено Одеським портом, зазначено, що контейнерні перевезення розвиваються найдинамічніше, є прогресивним і ефективним видом доставки продовольчих, промислових товарів, будівельних та інших вантажів від дверей вантажовласника до дверей складу одержувача. За підсумками 2010 р. зростання контейнероперевалки через порти Україні склало 26,2 відсотка. і досягло 659 тис. TEU.

Перевалка контейнерів є найбільш вигідним для портів видом діяльності. Як показав аналіз, в Одеському порту дохід від перевалки контейнерів становить близько 34% (0,6 млрд. грн.) від загального доходу підприємства (1,75 млрд. грн.). У той же час частина оброблених контейнерних вантажів в натуральних величинах (тонах) - тільки15% від загального вантажообігу.

Одне з головних переваг контейнерних вантажів полягає в тому, що в їх обробці бере участь найбільша кількість людей. Іншими словами, контейнерні вантажі забезпечують  максимальну зайнятість населення. Це портовики, представники контролюючих служб, контейнерних ліній, агенти, експедитори, перевізники та ін. В Одеській області у цій сфері задіяні приблизно 50 тис. чоловік, що складає 2 відсотка населення області.

Як повідомив начальник служби логістики і комерційної роботи Одеського порту В‘ячеслав Вороний, на першому засіданні робочої групи представники порту представили своє бачення підготовленого документа. «У проект Закону були внесені положення, що стосуються догляду імпортних контейнерів, внутрішнього і зовнішнього траншіпмента, електронного обміну даними між службами, відповідальності контролюючих служб,« вільної практики », порядку розпорядження незатребуваними вантажами і т.д. Крім того, туди увійшли пропозиції, зроблені на підставі вивчення фахівцями підприємства досвіду передових європейських країн, у тому числі під час відвідин портів Антверпен, Роттердам, Марсель-Фос, а також рекомендацій міжнародних експертів »- зазначив В. Вороний.

За пропозицією В. Севрюкова Одеський порт призначений координатором підготовки Закону про контейнерні перевезення. До 1 листопада всі учасники робочої групи повинні ознайомитися із запропонованою адміністрацією ДП «ОМТП» редакцією законопроекту і висловити свої зауваження та пропозиції.

Детальніше...

Підсумки вантажопереробки порту за 9 місяців 2011р.

Скажімо прямо, для Одеського порту цей період був непростим в усіх відношеннях. Продовжилася тенденція падіння обсягів перевалки чорних металів, нафтоналивних вантажів. За цих умов адміністрація підприємства, спільно з керівництвом стивідорних компаній, активно займалися залученням альтернативних вантажопотоків.

Коментує ситуацію головний диспетчер Одеського порту Руслан Сахаутдінов.


За оперативними даними, за 9 місяців нинішнього року Одеський порт переробив 18, 9 млн. т, що на 120,4 тис. т більше показників аналогічного періоду минулого року. Сухих вантажів перевалено 11,3 млн. т, що на 1,1 млн. т (11,1%) більше аналогічного періоду 2010 року. Наливних - 7,6 млн. т або на 1 млн. т (11,8%) менше у порівнянні з тим же періодом минулого року.

Порівнюючи показники 9 міс. нинішнього і попереднього років, можна зазначити, що минулорічні тенденції зберігаються. Проте аналіз конкретних номенклатур вантажу показує зниження стратегічних для Одеського порту вантажопотоків металопродукції і нафтоналивних вантажів, що триває. У меншій мірі це торкнулося зернових та інших вантажів. І тільки завдяки своєчасно проведеним заходам, спрямованим на компенсацію втрачених обсягів альтернативними вантажопотоками, в результаті вдалося досягти позитивного результату перевалки сухих вантажів.

Яка ж ситуація за кожною конкретною номенклатурою вантажів?

КОНТЕЙНЕРИ.
За 9 місяців поточного року двома контейнерними терміналами Одеського порту перевалено 334,3 тис. TEU, що на 34,3% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Зростання перевалки в тоннах склало більше 1 млн. т (на 36,7 відс.). І це, незважаючи на складнощі з оформленням контейнерів контролюючими органами, які періодично виникають. Очевидно, що показники могли бути, як мінімум, втричі вищі, оскільки саме з цієї причини частина вантажовласників направила свої вантажі через західні країни.

Проте, збільшення обсягів перевалки контейнерів в порту відбулося під впливом зростання контейнерних перевезень у світі. Важливу роль зіграли впроваджені адміністрацією підприємства режими вільної практики, трансшипменту, спрощення процедур оформлення контейнерів у порту, гнучкість ціноутворення на портові послуги та багато іншого.

Крім цього, на початку жовтня в Сухому порту, яким оперує ТОВ «Євротермінал», відкривається вантажний митний комплекс (ВМК), який дозволить порту обробляти автотранспорт ще інтенсивніше.

Рудні вантажі.
Одеському порту, розташованому в історичному центрі міста, екологічній та туристичній зонах, цей вид вантажу непритаманний. Однак через різке зниження переробки деяких вантажів, у тому числі чорних металів, альтернативний вантажопотік навалювальних став цього року для порту стратегічним поряд з традиційними генеральними вантажами. Так, за 9 місяців 2011 року порт перевалив 2,1 млн. т, що на 838 тис. т більше показників аналогічного періоду минулого року і на 451 тис. т більше, ніж за весь 2010 р. Такого значного зростання вдалося досягти, в першу чергу, за рахунок впровадження схеми дозавантаження великотоннажних суден на рейді порту, залученню транзитних російських рудних вантажів та надання клієнтам першокласного сервісу. При цьому вживаються всі необхідні заходи для забезпечення екологічної безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.

Як відомо, крім цього, стивідорна компанія ТОВ «Металзюкрейн Корп.Лтд» у жовтні починає програму з обробки імпортної марганцевої руди. Судно KIRAN AFRICA, оброблене на 7 причалі, стало пілотним у цьому проекті.

У той же час у зв‘язку зі зниженням попиту на ЗРК в Китаї і настанням зими, динаміка зростання перевалки рудних вантажів надалі знизиться. За нашою інформацією, у зв‘язку зі збільшенням споживання залізорудної сировини на внутрішньому російському ринку, а також початком транспортування російської руди залізницею до Китаю, до кінця року обсяги її перевалки через українські порти скоротяться до 1200-1400 тис.т.

ЦУКОР-СИРЕЦЬ.
Завдяки своєчасно вжитим заходам, спрямованим проти «перетягування» в інші порти цього вантажу (а загроза в кінці минулого і нинішнього року була більш, ніж серйозна), за 9 міс. було перевантажено 631 тис.т цукру-сирцю, що на 89 тис. т (16%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, заділ, зроблений за три квартали поточного року, дозволив перекрити показник усього 2010 р. У той же час до кінця нинішнього року не очікується великих партій цукру (імпорту, імпортного транзиту). За наявною інформацією, у зв‘язку з перевиробництвом цього продукту в Росії і падінням попиту на нього на внутрішньому ринку в поточному маркетинговому році можливий вантажопотік транзитного, призначеного на експорт цукру.

ЗЕРНОВІ.
Замість квот на експорт зерна, які в минулому році негативно вплинули на ситуацію з його відправкою, уряд ввів мита. В результаті, як випливає з оперативних даних, за минулі 9 міс. нинішнього року цього вантажу перероблено на 61 тис. т менше або 3,5%, ніж за цей же період 2010 р. При цьому потрібно врахувати, що порівняння зроблено з показниками «провального» для експорту зерна 2010 року, за результатами якого було оброблено всього 2,4 млн.т (проти 5,2 млн.т 2009 р.)
 
Разом з тим, за інформацією зернотрейдерів і фахівців зернового ринку, на останні 3 місяці цього року в разі скасування діючого мита існують реальні перспективи збільшення обсягів перевалки на експорт зернових вантажів. Завантаженість портів Росії на Чорному морі може призвести до часткової переорієнтації вантажопотоку транзитних зернових на українські порти, що може збільшити навантаження на портові потужності. Уже надходять заявки на прийом казахської пшениці, яку вітчизняні елеватори не в змозі поки прийняти. Крім цього, слід очікувати сезонного зростання активності експорту зернових, особливо кукурудзи за прямим варіантом, тому що в цьому році зібраний високий урожай цієї культури.

ЧОРНІ МЕТАЛИ.
За 9 міс. 2011 порт переробив 2,5 млн. т цього вантажу, що на 779 тис.т менше, ніж за аналогічний період 2010 року. Завдяки вжитим заходам темпи падіння експорту металу сповільнилися, хоча тенденція до зниження, на жаль, зберігається. Це пояснюється переорієнтацією металопродукції на порти, які знаходяться в більш виграшному географічному положенні у порівнянні з Одеським: вантажовласники економлять на залізничному тарифі при доставці металу. Крім того, працюючи через порти більш низьких тарифних груп, вони економлять на ВРР. Так, значна частка металопродукції, яку раніше переробляли в портах Одеської області, переорієнтована на приватні порти, зокрема ТІС (порт Южний) і «Авліта» (Севастополь). До кінця 2011 року зростання обсягів перевалки металу в Одеському порту не передбачається. Однак адміністрація порту вишукує інші можливості для залучення додаткових вантажопотоків.

НАФТА І НАФТОПРОДУКТИ.
Згідно з оперативною інформацією за 9 місяців 2011 року відставання за вантажопереробкою нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу склало 951 тис. т. Як показав проведений аналіз, падіння перевалки цих вантажопотоків пояснюється кількома причинами: сезонним падінням активності вантажовідправників у літні місяці, зупинкою Одеського НПЗ, плановим виведенням на технічне обслуговування нафтовидобувних підприємств в Казахстані, а також нестабільними цінами на ці вантажі на світових ринках. Крім того, припинено транспортування венесуельської нафти через територію Україну. Це викликано не економічними, а скоріше політичними причинами - вступом Білорусі до митного союзу. Втрачені обсяги планується частково компенсувати в четвертому кварталі ц.р.

Детальніше...