Персоналії

Турецький Володимир Соломонович

Турецький Володимир Соломонович (1914 – 1996 рр..) - талановитий організатор механізації перевалки вантажів на підприємствах водного транспорту, раціоналізатор, Почесний працівник Морського флоту СРСР, неодноразовий призер ВДНГ; протягом 15 років очолював службу механізації Одеського порту; співавтор підручників для механізаторських спеціальностей середніх морехідних училищ; учасник Великої Вітчизняної війни.

В Одеський порт Турецький поступив в 1933 р. техніком автобази. У червні-серпні 1941 р. відповідав за організацію ремонту пошкодженої бомбардуваннями фашистів техніки, суден та залізничних шляхів, брав активну участь в евакуації обладнання одеських заводів. У серпні 1941 р. записався добровольцем в Червону армію. Брав участь у боях на Південно-Західному, 2-му Українському і Воронезькому фронтах. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медаллю «За відвагу». Пройшов бойовий шлях від механіка-водія танка до начальника ремонтного підрозділу бригади.

Після контузії Турецький спрямований у звільнену Одесу для роботи з відновлення порту. У 1956-60 рр.., працюючи на посаді начальника техвідділу ОМТП, активно займається впровадженням принципово нових технологій перевалки генеральних, навалювальних і наливних вантажів. Одна із значущих його розробок, зроблена в співдружності з «Ленморнііпроект» і «ЧорноморНДІпроект» - технологія перевалки цукру-сирцю з танкерних ємностей за допомогою зернососов (щоб судна, що перевозили нафту на Кубу, не робили холостих пробігів, на зворотний шлях їх вантажили тростинним цукром ).

У 1960-75 рр.. Турецький очолює відділ механізації Одеського порту. Йому належить значна роль в революції механізації причальних фронтів, коли ОМТП одним з перших в СРСР став одержувати партії портальних кранів. У 60-ті-на початку 70-х рр.. це були перші, ще не випробувані у справі угорські «Ганці» і німецькі «Альбрехти». Відділ механізації ОМТП пропонував усілякі технічні рішення для поліпшення їх експлуатаційних характеристик, шукав можливості для оптимізації обслуговування техніки. Фірми-виробники активно впроваджували рацпропозиції одеських портовиків при випуску наступних партій кранів, які потім постачали в різні порти світу. На рахунку Турецького як раціоналізатора безліч прогресивних технічних і технологічних рішень - рацпропозицій, економічна ефективність яких обчислювалася мільйонами рублів. Багато кранів, які монтували ще при Турецькому, - «Альбрехти», «Альбатроси», «Соколи» - досі справно функціонують і органічно доповнюють улюблений одеситами індустріальний пейзаж порту.

З 1960-х рр.. Володимир Соломонович, крім іншого, активно займається педагогічною діяльністю, читає лекції на вечірньому відділенні ОІІМФ. У співавторстві з М.Рахлісом і В.Шіфом написав декілька навчальних посібників з механізаторських спеціальностей середніх морехідних училищ.

За спогадами сучасників, В.Турецкій був «живий мов ртуть, постійно думав, як поліпшити процес перевалки, з максимальним ефектом використовувати підйомно-транспортну техніку ...»

Н.СТЕПАНОВА.