МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 16
Під обробкою: 18

virusship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-ua

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

70,52 МгЦ областное радио

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

Авторизація

archival-photos-ukr

Персоналії

БАХМЕТЄВ Юлій Олександрович

Юлий Бахметев

Видатний інженер, будівельник Одеського порту. Народився в Москві. Батько - дворянин, архіваріус Московського університету. Бахметєв закінчив Костянтинівський межовий (геодезичний) інститут в Москві в 1884 р. та інститут інженерних шляхів сполучення в Санкт Петербурзі в 1888 р. У 1900 р. за найвищою ініціативою був створений Всеросійський комітет з портових справ для реконструкції портів Росії. Бахметєв згідно з планами комітету до 1906 р. бере участь у спорудженні портів у Прибалтиці.

 

З 1906 р. по 1912 р. на посаді начальника робіт очолив будівництво Керченського, Феодосійського, Ялтинського, Геніченського, Темрюкського, Сухумського та інших портів Азовського та Чорного морів. У 1911 р. вивчає портове будівництво в Німеччині, Франції та Швеції, а в 1912 р. делегується до Філадельфії на XII Міжнародний конгрес з судноплавства та портів. З 1913 р. по 1922 р. - начальник Управління робіт в Одеському порту.

 

У 1913 р. за грандіозним Бахметєвським проектом реконструкції порту почалося будівництво Хлібної гавані між Нафтовою і Заводською гаванями. За планом, затвердженим Всеросійським комітетом у 1909 р. крім Хлібної, передбачалося будівництво Вугільної і Вільної гаваней, прибудованих до території Карантинного молу. Проектна потужність Хлібної гавані вражає розмахом. Намічалося щоденно вантажити механічним способом 20 пароплавів зерном на експорт і вивантажувати до 2 тис. залізничних вагонів (нині весь Одеський порт вивантажує до 700 залізничних вагонів на добу), побудувати 14 елеваторів для зберігання 340 тис. т зерна, створити розвинену мережу залізниць, утворити нові набережні і пірси.

 

Завдяки його зусиллям до 1-ої світової війни вдалося виконати величезний обсяг робіт зі створення нових причальних ліній у Хлібній гавані, днопоглиблення, був більш ніж наполовину споруджений хвилелом. Ходять легенди про його професійну скрупульозність і моральну порядність. Ані копійки казенних грошей не йшло на сторону, від підрядників домагався точного і повного виконання контрактів. Війна призупинила реалізацію проекту реконструкції, але роботи, хоча і повільно, але продовжувалися.

 

Всі смутні часи революцій та громадянської війни він працював і проживав в порту. У революції участі не брав, в Червоній армії не служив і був безпартійним. Він залишався на своїй посаді при всіх урядах і владах, настільки високим був його професійний і моральний авторитет. З характеристики: «Ані в порядку спадкування, ані благопридбання нерухомого майна не мав. Перебуваючи на посаді начальника робіт в Одеському порту, під час громадянської війни при багаторазовій зміні влади в Одесі, Бахметєву вдалося зберегти багатомільйонне майно порту».

 

Після громадянської війни розробляв проекти відновлення та реконструкції порту. За його задумом Хлібна гавань здобула фактично сучасний вигляд і отримала найбільш продуктивне на той час технічне оснащення, (два нових мехамбари) дозволивши вже в 20-і роки відмовитися від ручної праці при вантаженні зерна.

 

З 1922 року - головний інженер, інспектор ЦУМОР (Центральне управління морського транспорту) на Чорному і Азовському морях. У 1925 році ЦУМОР доручає йому розробку проекту розвитку Одеського порту до 1950 року. Юлій Олександрович впорався із завданням блискуче. Він складає 3 варіанти такого плану. Згодом 1-й ліг в основу п'ятирічних планів Одеського порту.

 

Одночасно з 1920 р. по 1929 р. - професор Одеського політехнічного інституту, де очолює Кафедру геодезії на інженерно-будівельному факультеті. Він поставив викладання і практику предмета на вищий рівень, завдяки своїй енергійній організаторській діяльності. Вільно володів французькою і німецькою мовами.

 

У 1924 р. Бахметєв отримав важку травму, коли він на чолі Міжвідомчої комісії оглядав конвеєри на Бакалійній набережній. З висоти на плече і спину впала трьохпудова кришка конвеєра. У результаті - втрата працездатності на 30%, почалися щорічні хвороби. У 1929 р. за рік до права отримання академічної пенсії, Бахметєв змушений залишити викладацьку діяльність. Інститут клопоче про отримання пенсії і квартири для свого професора. Одеський порт виділяє квартиру на бульварі Фельдмана, у будинку №1.

 

Видатний інженер помер 22 лютого 1936 р. і похований на 2-му християнському кладовищі. Могила була знайдена директором музею ОМТП Гліб-Кошанським М.Г. За рішенням адміністрації та профкому порту було відновлено надгробок на могилі Бахметєва з написом: «Видатному діячу морської галузі та будівельникові Одеського порту, вченому, професору Юлію Олександровичу Бахметєву». На вході в Хлібну гавань була встановлена меморіальна дошка.

 

О.Севостьянова