Сьогодні, 23 лютого, біля причалів Одеського порту одночасно обробляються три судна з контейнерними вантажами. Ще два контейнеровози плануються до заходу у гавань до кінця поточної доби. Особливу увагу привертає т/х BACH, який зараз стоїть під обробкою біля причалу №2-к (оператор – ДП «Контейнерний термінал Одеса»). Як свідчить інформація лінійного агента, запланована програма обробки цього судна складає 4360 TEU (56 000 тонн): вивантаження - 2 258 TEU (23 000 тонн); навантаження - 2 102 TEU (33 000 тонн). У Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») називають ці цифри рекордними для контейнеровозів, дедвейтом у 40 тисяч тонн.

 

- Завтра ми очікуємо підхід ще одного контейнеровозу такого типу, - коментує ситуацію начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим ЛАПАЙ. – Мова йде про судно MSC JESSENIA R під ліберійським прапором, де запланована обробка також перевищує 4000 TEU. Сумарний залік обробки двох суден – BACH і MSC JESSENIA R - сягне позначки 117 тисяч тонн. Це означає, що судна зайшли і вийшли з порту з максимальним завантаженням.

 

Як розповів далі М.Лапай, черговий сплеск підходу контейнерного флоту в Одеському порту почався з швартовки минулої суботи, 19 лютого, 300-метрового судна JOHANNA SCHULTE під прапором Гонконгу. Судно оброблялось на контейнерному терміналі у Хлібній гавані (причал №42, оператор – ТОВ «Бруклін-Київ Порт»). У вівторок його місце зайняв наступний великотоннажний т/х CMA CGM AMERICA (прапор – Мальта). А сьогодні на 18 годину запланована постановка на причал-42 вже третього за тиждень 300-метрового велетня – т/х JOSEPH SCHULTE (прапор - Гонконгу).

 

Загалом, за даними головної диспетчерської ОФ ДП «АМПУ», за тиждень (19-26 лютого) на двох терміналах порту планується обробити 15 суден-контейнеровозів. Сумарна кількість вивантажених-навантажених контейнерів повинна скласти 33136 TEU (397954 тонни).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адміністрація морських портів України спільно з операторами терміналів та експедиторами Одеського порту обговорили зміни до Постанови КМУ №451, яка регулює процедури електронного оформлення вантажів та транспортних засобів в пунктах пропуску через державний кордон.

 

Підчас розширеної наради в Одеському порту в.о. Голови ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Голодницький ознайомив представників компаній-портових операторів та експедиторських компаній з ініціативою Уряду про дерегуляцію у сфері попереднього електронного контролю товарів, які проходять через морські порти.

 

 - Інтеграція нових IT-продуктів у діючу інформаційну систему, якою сьогодні користуються більше тисячі компаній і державні контролюючі органи – це справа не одного дня. Тому ми бачимо своє завдання у тому, щоб скоординувати роботу всіх суб’єктів господарювання і контролюючих органів таким чином, щоб система попереднього електронного контролю вантажів і транспортних засобів працювала ритмічно, без збоїв. Безумовно, усе це буде робитися у тісній координації з державними органами і представниками портових бізнесів, - коментує Олександр Голодницький.

 

Результатом обговорення змін до Постанови КМУ №451 стало рішення про створення міжвідомчої робочої групи для забезпечення пов’язаного з впровадженням нового IT-продукту перехідного періоду, комфортного для всіх учасників портового співтовариства.

 

 

 

Представники ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) та Служби автомобільних доріг в Одеській області обговорили синхронізацію технологічних процесів проектування та будівництва у 2022 році контрольно-пропускного пункту (КПП) на новому автомобільному в’їзді в Одеський порт. У розширеній нараді, яка відбулася 15 лютого, взяли участь представники АМПУ, Служби автомобільних доріг в Одеській області, фірм-підрядників – ТОВ «Ростдорбуд», ТОВ «Мастбуд», проектної організації ТОВ «ПСФ «Одеспромбуд» та ряду інших компаній.   На нараді розглядалися юридичні аспекти оформлення документації з землеустрою, технічні деталі будівництва власне КПП та вузла примикання нової естакади до існуючої естакади порту у районі полів зрошення (п’ята черга магістрального шляхопроводу порту) - суміщення конструкцій бетонного покриття нової дороги з фундаментами КПП АМПУ, прокладка інженерних і силових мереж, організація руху транспорту по існуючій естакаді в період монтажу конструкцій примикання.   Новий автомобільний в’їзд до Одеського морського порту входить до програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво». Будівельні роботи на об’єкті стартували у березні минулого року. Замовник робіт - державна компанія Служба автомобільних доріг в Одеській області. Нова магістраль з бетонним покриттям матиме довжину 5,3 км.   У процесі будівництва Одеська філія АМПУ повинна буде виконати свою частину робіт - обладнати контрольно-пропускний пункт перед в'їздом на естакаду порту (встановити шлагбаум, підвести комунікації) і в подальшому обслуговувати і утримувати КПП.   - Проектна документація нового КПП зараз в роботі та має бути готова вже до кінця квітня поточного року, - коментує ситуацію керівник АМПУ Олександр ГОЛОДНИЦЬКИЙ. – Після цього ми одразу оголошуємо тендерну процедуру по вибору підрядника з таким розрахунком, щоб будівельники зайшли на об’єкт у вересні-місяці. Завдання стоїть – одразу перехопити естафетну паличку будівельних робіт на новому КПП у Служби автомобільних доріг з метою своєчасного облаштування нового КПП АМПУ. При цьому, відповідно до інформації, представленої Службою автомобільних доріг в Одеській області, за своїм графіком вони планують до кінця вересня завершити увесь запланований обсяг робіт у «плямі забудови» КПП та надати АМПУ можливість приступити до реалізації нашої частини проекту.   Як зазначив далі О. Голодницький, АМПУ планує вже до кінця 2022 року відкрити новий альтернативний безперешкодний в'їзд в Одеський порт. Це дасть можливість забезпечити власникам вантажу і учасникам ринку транспортних послуг рівні конкурентоспроможні умови діяльності. Забезпечення вільного в'їзду в порти – вимога, передбачена статтями 4 і 25 чинного закону «Про морські порти України».

 

 

Сьогодні, 16 лютого, о 10-й годині ранку активісти Молодіжної організації Одеського морського порту провели фотосесію з українськими прапорами перед центральною прохідною підприємства на Митній площі. У акції взяли участь співробітники відділів і служб Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»).

 

Також сьогодні зранку національні прапори майорять на фасадах усіх адміністративних будівель «АМПУ» і на флагштоках морського вокзалу. А з учорашнього вечора моряків торговельних суден, що заходять у гавань, вітає багатометровим жовто-синім полотнищем всесвітньо відомий Воронцовський маяк (прапор встановили працівники ДУ «Держгідрографія»).

 

Портовики Одеси підтримують оголошену Президентом Володимиром Зеленським акцію «День єднання» і заявляють про свою солідарність з воїнами Збройних Сил, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України.

 

 

 

 

Завершуються роботи з ремонту ділянки 4-ї черги естакади порту, прилеглої до схилу ЦПКіВ ім. Т.Г.Шевченка, будівельники міняють асфальтобетонне покриття на дорожню плитку-ФЕМ (фігурні елементи мощення), демонтують старі та встановлюють нові конструкції температурних швів. 14 лютого, естакаду планують відкрити для руху вантажного автотранспорту, який прямує на/з контейнерного та зернового терміналів Карантинного молу.

  

Про це повідомляють у інженерній службі Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»). Фахівці, зокрема, відзначають, що в порівнянні з традиційним асфальтобетоном плитка-ФЕМ показала себе набагато стійкішою при експлуатації доріг із високим динамічним навантаженням. Даний вид покриття не «пливе» під колесами вантажівок у літню спеку і не розбивається колесами під час численних температурних коливань холодної пори року.

 

- Загалом на 2022-й рік у нас запланована велика программа реновації дорожньої інфраструктури, - розповідає начальник інженерної служби філії Юрій Шевченко. – Як тільки ми відкриваємо рух після ремонту 4-ї черги естакади, будівельники приступають до капітального ремонту «нижніх доріг» порту. На даних об’єктах належить не тільки замінити асфальтобетон на плитку-ФЕМ, а й провести реконструкцію підземних інженерних мереж, деякі з яких укладені ще на початку ХХ століття. Щоб не зупиняти технологічний процес на перевалочних комплексах, ця программа розбита на п'ять етапів. Окрім цього, успішно пройшов державну експертизу проект із реконструкції 3-ї черги магістрального шляхопроводу - найдовшої ділянки портової естакади, протяжністю 2,1 км. Обсяги робіт там дуже великі, у масштабах порту це в буквальному сенсі - «велике будівництво».

 

Як пояснив далі Ю.Шевченко, на 3-й черзі шляхопроводу Одеського порту належить повністю замінити дорожнє покриття з гідроізоляцією, встановити нову перильну і бар'єрну огорожу, також запроектовані ремонт і фарбування 700-метрового металевого прольоту, відновлення всіх залізобетонних конструкцій та багато іншого.

 

На етапі розробки проекту реконструкції естакади інженери Одеської філіїї ДП «АМПУ» застосували технічні рішення, які дозволять продовжити міжремонтний період експлуатації об’єкту. Зокрема, металева перильна огорожа, яка кородує та швидко втрачає експлуатаційні якості, буде замінена на пластикову (таку сьогодні застосовують при будівництві мосту через Сухий лиман на трасі Одеса-Чорноморськ). Проектне рішення передбачає також принципово нові конструкції водовідливної системи, які замінять громіздкі залізобетонні карнизні блоки, що швидко кородують та підлягають частій заміні.

 

 

 

 

 

 

Як свідчать оперативні дані головної диспетчерської Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», перший місяць поточного року порт завершив з вантажообігом 1 869,5 тис. тонн, що на 215,2 тис. тонн, або на 13 % перевищує аналогічний показник січня 2021 року. При цьому обсяг перевалки сухих вантажів через причали порту зафіксовано на позначці 1 691,9 тис. тонн (+10,9 % у порівнянні з січнем 2021 р.), перевалка наливних складає 177,6 тис. тонн (+ 37,8 %).

 

Динаміка перевалки по основних позиціях у номенклатурі вантажопотоків за минулий місяць виглядає наступним чином:

 

- зернові вантажі: 725,6 тис. тонн (+ 39,3 % у порівнянні з січнем 2021 р.);

 

- металопродукція: 343,2 тис. тонн (- 34 %);

 

- контейнери: 54 690 TEU (+ 20,5 %);

 

-  нафта і нафтопродукти: 158,3 тис. тонн (+ 34,9 %).

 

Нагадаємо, сьогодні перевалка вантажів в Одеському морському порту здійснюється на 16 терміналах. З них 10 здійснюють операції з зерновими, металопродукцією, генеральними і тарно-штучними вантажами, 2 спеціалізуються на контейнерних вантажах, 2 – на перевалці харчових масел, 1 – нафтоналивний термінал, 1 – портовий холодильник. Усіма терміналами управляють приватні компанії у статусі портових операторів. 

 

 

 

 

Відповідний Наказ підписав начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), за погодженням начальника Одеського прикордонного загону ДПСУ та начальника Одеської митниці. Документ видано на виконання Ст.11 Закону «Про морські порти України», Положення про пункти пропуску через державний кордон (Постанова КМУ від 18.08.2010 р. №751) та Розпорядження КМУ від 09.12.2020 р. № 1546-р «Про межі території морського порту Одеса».

 

Як наголошують у ДП «АМПУ», остаточне визначення меж території пункту пропуску позитивно вплине на подальшу діяльність порту, оскільки наявність цього правового акту дозволяє врегулювати питання визначення статусу єдиних майнових комплексів, які включають технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури у межах порту як єдиного морського терміналу.

 

 - Однією з головних задач Адміністрації морських портів є створення сприятливих умов для діяльності стейкхолдерів, - зазначає з цього приводу в.о. голови ДП «АМПУ» Олександр ГОЛОДНИЦЬКИЙ. – У цьому сенсі визначення територіальних меж порту як на суходолі, так і в акваторії, виглядає як ще один крок до нормативного закріплення статусу портових операторів, що дає суб’єктам господарювання можливість ефективно працювати і рухатися далі.

 

 З цією думкою погоджуються і у адміністрації Одеського морського порту, де також надають великого значення факту затвердження меж порту і вважають його мотиватором для приватних стивідорних компаній розвивати свій бізнес на території порту, в т.ч. шляхом інвестування у виробничу інфраструктуру.

 

-  Узгодивши та затвердивши з усіма інстанціями межі пункту пропуску, адміністрація порту отримує правовий інструмент для створення сприятливих умов суб'єктам господарювання, які працюють або мають намір працювати на території порту, - наголошує з цього приводу начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим ЛАПАЙ. – У зв’язку з цим, від імені усіх операторів вантажних терміналів порту висловлюю щиру подяку керівництву 26-го прикордонного загону ДПСУ та керівництву Одеської митниці, за розуміння і конструктивну взаємодію, яка дозволила нам фактично розпочати 2022-й виробничий рік з остаточно узгодженим і завізованим документом на руках.

 

Згідно з наказом начальника ОФ ДП «АМПУ» від 25.01.2022 р. № 21/19, межі пункту пропуску для міжнародного морського сполучення «Одеський морський торговельний порт» встановлені

 

 на суходолі по лінії, обмеженій гідротехнічними спорудами порту, і по периметру існуючої огорожі території порту з включенням

- території транзитно-вантажного терміналу ОФ ДП «АМПУ» (вул. Андрієвського, 2 та вул. Одарія, 26);

-  території ТДФ «Інтерраф» (вул. Чорноморського козацтва, 66), ТОВ «Євротерминал» (вул. Хаджибейська дорога, 4), ТОВ «ОПВК» (вул. Приморська, 40), філії АТ ДПЗКУ «Одеський зерновий термінал» (вул. Хлібна гавань, 2), ТОВ «Продовольча компанія АМ» (вул. Вапняна, 87/1);

-  проїжджої та службово-прохідних частин шляхопроводів порту (1-6 черги, по периметру огороджувальних конструкцій);

-  приміщення відділу прикордонної служби «Одеса», залу оформлення пасажирів на морському вокзалі та території причалів комплексу обслуговування суден малого і середнього тоннажу (на період проведення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів та вантажів);

 

по водному простору до зони пункту пропуску входять:

- частина акваторії порту, обмежена лінією причалів, що числяться на балансі ОФ ДП «АМПУ», на ширину розрахункової операційної зони зазначених причалів;

- частина акваторії порту вздовж причалу №21 ПАТ «Одеський портовий холодильник»;

- морські стоянки зовнішнього рейду Чорного моря (якірні стоянки №№354-355).

 

Наказ про затвердження меж території пункту пропуску для міжнародного морського сполучення «Одеський морський торговельний порт» оприлюднено на офіційному web-site за посиланням: http://www.port.odessa.ua/images/News/2022/01/26/1/Comp.pdf

 

 

 

 

 

 

 

Як сповіщають у керівництві Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), за 12 місяців минулого року оформлено на в’їзд (виїзд) у (з) порт 497 770 одиниць вантажного автотранспорту з комерційними вантажами. Це на 58 542 одиниць, або на 13,33 % перевищує аналогічний показник 2020 року. Керівництво ОФ ДП «АМПУ» вважає, що даний успіх значною мірою зумовлений впровадженням технології електронного управління запуском вантажного автотранспорту на територію порту (ТАЙМ-СЛОТУВАННЯ).

 

Користування електронним модулем «Тайм-слот» дозволяє клієнтам порту завчасно планувати час прибуття і гарантованого запуску автомобілів з комерційними вантажами через КПП порту шляхом бронювання секторів часу. Водночас адміністрація порту завдяки цій технології розподіляє заїзд комерційного автотранспорту рівномірно протягом доби, що дозволяє обробляти вантажівки без затримок, без накопичення транспорту на прилеглих до порту вулицях і без обмежень запуску фур на термінали.

 

- Аналіз показників обробки автотранспорту з часу впровадження тайм-слотування свідчить про значне підвищення логістичного потенціалу порту, – коментує начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим ЛАПАЙ. - Останній випадок зупинки в'їзду автотранспорту в порт через перевантаження інфраструктури підприємства був у лютому 2021 року. А вже у травні, коли перевізники один за одним почали інтенсивно використовувати «Тайм-слот» для резервування часу заїзду своїх автівок, були зафіксовані найвищі показники обробки автотранспорту за всю історію порту. Так, 13 травня 2021 року кількість автомашин, що в’їхала в порт склала 2171 одиницю за добу при середньодобовому показнику 1000-1200 одиниць…

 

Нагадаємо, технологію електронного управління запуском вантажного автотранспорту на територію Одеського морського порту введено в промислову експлуатацію у вересні 2020 року.

 

Під час впровадження тайм-слотування адміністрація Одеського морського порту періодично організовує зустрічі (в т.ч. в онлайн-форматі) з партнерами для обміну інформацією щодо вдосконалення роботи сервісу «Тайм слот» та розширення спектру його дії. Станом на сьогодні електронний модуль інтегровано у інформаційну систему адміністрації порту і синхронізовано з відповідними IT-ресурсами двох контейнерних терміналів – на Карантинному молу (оператор – ДП «КТО») та у Хлібній гавані (оператор – ТОВ «Бруклін-Київ Порт»). До системи підключились також майже вісімсот компаній, які займаються експедируванням та перевезенням вантажів.

 

З ранку 19 січня на 17 причалі Пасажирського комплексу Одеського морського порту віруючі православного обряду відзначають свято Хрещення Господнього трикратним пірнанням у імпровізовану Йордань. За традицією, одними з перших взяли участь у водохресних купаннях співробітники загону відомчої пожежної охорони порту. На причалі зусиллями адміністрації Одеського морського порту створені умови для безпечних купань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19 січня 2022 р., на свято Хрещення Господнього, на морському вокзалі Одеського порту православні віряни зможуть виконати благочестивий обряд омивання у хрещенській купелі, яку традиційно облаштують на причалі № 17.

 

Для усіх, хто бажає долучитися до святкування Водохреща, Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») забезпечить відповідні умови. Так, звечора, 18 січня, на 17 причалі морського вокзалу будуть встановлені дві люльки з дерев’яним настилом, а відправлення обряду 19.01 відбуватиметься під наглядом медиків, рятувальників та водолазів порту. Підтримання громадського порядку під час масового заходу покладено на співробітників загону охорони порту.

 

- У цьому році на 19 січня синоптики прогнозують доволі м’яку погоду, - коментує начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим ЛАПАЙ. - То ж ймовірно, у день церковного свята літургія у храмі, обряд водосвяття і власне водохресні купання зберуть чималу кількість учасників. Дбаючи про їх безпеку, адміністрація порту організує чергування на причалі спеціалістів відповідних служб. Водночас, хотів би закликати наших гостей не забувати про напружену епідемічну ситуацію в регіоні, пов’язану з розповсюдженням коронавірусу. Дотримання соціальної дистанції - це відповідальність кожного конкретного громадянина. Сподіваюсь, що учасники святкового заходу усвідомлюють цю відповідальність за здоров’я власне і оточуючих, і обряд купання зміцнить їх тіло й душу, а не навпаки.

 

Нагадаємо, 17-й причал Одеського порту став локацією для виконання обряду хрещенських купань у 2011 році. З тих пір щороку, 19 січня в Йордань біля підніжжя портової церкви пірнають від 200 до 500 і більше осіб (в залежності від погоди). Періодично на причалі, де встановлені люльки, компанії-партнери порту влаштовували для громадян чаювання, продаж кондитерських і кулінарних виробів, виступи артистів. З настанням пандемії виносну торгівлю і культурну програму заходу довелось скасувати.