МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

На рейді: 3
Під обробкою: 18

Для запобігання техногенних, терористичних, інших загроз, а також за наявності фактів корупції в порту. Цілодобова Гаряча Лінія (048) 706-57-96 Адміністрації Одеського морського порту. З решти питань звертатися за телефонами у контактному довіднику

«Порт є саме існування Одеcи»

— Граф А.Ф.Ланжерон

virusship-handling-uahandling-railway-transport-uae-procurement-uspa-ua

РОЗДІЛИ

agency-company-ukr

Investment

resolution-ukr

anti-corruption-ukr

comment-ukr

procurement-ukr

monitor-ukr

recommendation-ukr

Порт у соціальних мережах

 

n-an-an-an-a

ГАЗЕТА «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИК»


       2021.10.28


                        Архів за 2015 рік

                        Архів за 2016 рік

                        Архів за 2017 рік

                        Архів за 2018 рік

                        Архів за 2019 рік

                        Архів за 2020 рік

                        Архів за 2021 рік

ОГОЛОШЕННЯ

Авторизація

archival-photos-ukr

Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен відвідала «Контейнерний Термінал Одеса» у Одеському порту

Посольство Німеччини сприяє ДП «КТО» - дочірній компанії провідного німецького логістичного концерну HHLA (Hamburger Hafen und Logistik AG), порт Гамбург, - найбільшого німецького інвестора у портової галузі України у вирішенні проблем фундаментального характеру, зокрема у питанні доступу до транспортної інфраструктури. Про це заявила Анка Фельдгузен – Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні, під час свого відвідання Одеського порту 22 жовтня ц.р.  

 

Високоповажна гостя побувала на нових виробничих об’єктах контейнерного терміналу на Карантинному молу, яким оперує ДП «Контейнерний Термінал Одеса». В ході перебування було проведено робочу зустріч очільниці Амбасади ФРН із керівником ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Олександром Голодницьким, начальником адміністрації Одеського порту Максимом Лапаєм, а також топ-менеджментом ДП «КТО» - президентом компанії Філіпом Свенсом, генеральним директором Анастасом Коккіним та віце-президентом з суспільно-політичних відносин Світланою Яровою.  

 

Анка Фельдгузен поцікавилась поточним станом справ у реалізації інвестиційного проекту та перспективами відновлення будівництва, в тому числі однієї з основних його складових – захисного хвилелому.  

 

Анка ФЕЛЬДГУЗЕН: «Зараз в Україні працюють більше тисячі німецьких компаній, об’єднаних у асоціацію «Німецько-Українська торговельно-промислова палата». І ми, як посольство, зацікавлені як у стабільній роботі цих компаній, так і у залученні нових. А це неможливо без покращення інвестиційного клімату. Тому ми тісно співпрацюємо з українським урядом у таких глобальних питаннях, як проведення судової реформи, вдосконалення податкової системи, намагаємося сприяти у наближенні умов розвитку бізнесу в Україні до європейських стандартів».  

 

В.о. Голови ДП «АМПУ» Олександр Голодницький відмітив, що 2020-2021 роки стали визначальними у коригуванні та експертуванні проекту будівництва нового терміналу Карантинного молу.  

 

Олександр ГОЛОДНИЦЬКИЙ: «Пані Посол в одному зі своїх останніх інтерв’ю зазначила, що «успішна Україна – це перш за все успішна економіка». Адміністрація морських портів України, Одеська філія разом зі своїми партнерами та стейкхолдерами демонструє цей тезис конкретними справами. Проект «Будівництво першої черги (гідротехнічної споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» за рахунок штучно створеної території. Коригування» пройшов державну будівельну експертизу за критеріями кошторисної вартості, міцності, надійності і довговічності гідротехнічних споруд. Отримано позитивний висновок експертизи. Відкоригований проект будівництва затверджено АМПУ. У найближчі дні ми очікуємо погодження проекту Міністром інфраструктури Олександром Кубраковим, який приділяє велику увагу максимальному сприянню реальним інвесторам, завдяки яким розбудовується економіка України. 22 жовтня, відбулось розкриття тендерних пропозицій, Одеська філія приступила до їх оцінки. До кінця листопаду очікуємо отримати позитивний висновок за результатами обговорення оцінки впливу на довкілля. Отже, все йде за графіком, і грудень 2021 року на нашій спільній з ДП «КТО» дорожній карті - це початок будівельних робіт».  

 

Німецький інвестор, у свою чергу, вже зараз оснащує нові виробничі потужності підйомно-перевантажувальною та транспортною технікою, будує нові складські території.  

 

Філіп Свенс: «Новий складський майданчик, який ми тільки-но завершили будувати, значно розширив територію терміналу і збільшив наші можливості по залученню вантажопотоків і створенню нових сервісів для наших клієнтів. Зараз ми плануємо подальші інвестиції не лише у розвиток терміналу, а й у інфраструктуру залізничних перевезень, які з’єднають морський порт з основними промисловими регіонами України... Для нас дуже важливим є візит пані посла як з точки зору розвитку терміналу, так і у контексті розвитку економічних відносин між Німеччиною і Україною».  

 

Візит Надзвичайного і Повноважного Посла ФРН в Україні пані Анки Фельдгузен у Одеський порт відбувся у конструктивній і діловій атмосфері. Сторони обговорили конкретні заходи, які дозволять успішному просуванню та завершенню реалізації одного з найбільших у морегосподарському комплексі України проектів державно-приватного партнерства за участю потужного іноземного інвестора.  

 

Довідково: Компанія ДП «КТО» оперує контейнерним терміналом Одеського порту на Карантинному молу з липня 2001 року та є беззмінним лідером контейнерного ринку України. За 20 років компанія інвестувала у розвиток виробничих потужностей Одеського порту більше 170 млн. Євро. Всього за 20 років роботи оброблено більш 6,2 млн. контейнерів (TEU) та загалом сплачено податків та зборів до бюджетів всіх рівнів на суму більш 2,8 мільярдів гривень.

 

 

 

Детальніше...

В Одеському морському порту кількість бажаючих вакцинуватись зросла вчетверо

Сьогодні, 23 жовтня, на базі медико-санітарної частини Одеського порту відбувається чергова вакцинація працюючих співробітників адміністрації порту і приватних компаній-портових операторів. За інформацією лікарів МСЧ, на отримання щеплення поступило більше 360 заявок, що майже вчетверо перевищує кількість бажаючих у попередні рази. Вакцинація на базі МСЧ проводиться з червня цього року. Мобільна бригада медиків з вакцинами приїздить на підприємство 2-3 рази на місяць в залежності від кількості набраних заявок (повинно бути мінімум 50). МСЧ приймає заявки на щеплення зокрема вакцинами CoronaVac, Moderna, Pfizer.

 

- До недавнього часу більшість заявок на вакцинацію поступала від працівників стивідорних компаній. Що стосується персоналу відділів і служб адміністрації порту, то ще на початку жовтня ми не мали бажаної активності працівників, - розповідає Максим ЛАПАЙ, начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»). – Однак сьогодні ми бачимо, що відповідна роз’яснювальна робота, яку проводять лікарі медико-санітарної частини, дає відчутний результат і кількість вакцинованих різко пішла вгору. Зіграли також свою роль введені Урядом обмеження на міжрегіональні поїздки невакцинованих пасажирів і загалом ускладнення епідеміологічної ситуації в країні…

 

За словами М.Лапая, адміністрація Одеського морського порту щонеділі звітує перед центральним апаратом ДП «АМПУ» про хід вакцинації портовиків на базі МСЧ, а в жовтні фахівці медичного закладу що називається «пішли в народ». Лікарі-терапевти проводять зустрічі з трудовими колективами, на яких роз’яснюють портовикам ризики інфікування коронавірусом, розповідають про механізми формування в організмі вакцинованих антитіл, які не дозволять розвитися смертельній хворобі, відповідають на запитання про протипоказання та алгоритм запобігання утворенню тромбозів. Правдива, науково-підтверджена інформація, озвучена на цих зустрічах, спонукає людей робити правильний вибір – вакцинуватися, щоб захистити себе й оточуючих від зараження чи тяжкого перебігу хвороби.

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Напередодні Міжнародного дня Чорного моря в Одеський морський порт прибуло науково-дослідне судно (НДС) Belgica

Сьогодні, 21 жовтня 2021 р., в Одеський порт прибуло науково-дослідне судно Belgica. Теплохід пришвартувався у 18-го причалу морського вокзалу об 11:10 годині ранку.

 

В Одесу судно вийшло з порту Зеебрюгге 1 жовтня з українським екіпажем (15 осіб) та командою з 16 іноземних вчених на борту. Похід навколо європейського континенту був організований та профінансований міжнародним проєктом «Європейський Союз для вдосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS).

 

За повідомленням Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ), під час переходу з Північного до Середземного і далі до Чорного моря науковці на борту судна відбирали проби морської води і донних відкладень для скринінгу глибин на присутність забруднювачів і мікропластику, аналізу поширення і стану морських мікроорганізмів. Для цього на борту НДС Belgica обладнані 5 діючих лабораторій (рибальства, гідрологічна, хімічна, біохімічна та мікробіологічна).

 

Як свідчить інформація у ЗМІ, судно побудували у 1984 році та всі 37 років використовували для наукових і практичних досліджень з освоєння морського шельфу, зокрема, при підготовці до будівництва морських бурових платформ і вітроелектростанцій. Україна отримала НДС Belgica в дар від Королівства Бельгії. 13 вересня на військово-морській базі в м. Зєєбрюгге відбулася церемонія передачі судна представникам УкрНЦЕМ.

 

Найближчим часом НДС Belgica отримає нову назву і буде ходити під українським прапором з портом приписки - Одеса. У складі бази експедиційного флоту УкрНЦЕМ цей плавучий лабораторний комплекс планується використовувати для проведення наукових досліджень у Чорному й Азовському морях.

 

ТТХ НДС Belgica: Довжина - 51,12 м, ширина - 10 м, осадка - 4,6 м, водотоннажність - 1200 т. Дальність автономного плавання - 20 тис. морських миль (37 тис. км) при швидкості 12 вузлів (22 км/год). Максимальна швидкість - 13,5 вузлів (25 км/год).

 

Адміністрація Одеського морського порту

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Медико-санітарна частина (МСЧ) Одеського морського порту увійшла до списку медичних закладів, де є можливість оформляти електронні лікарняні

Як повідомила головлікар МСЧ, кандидат медичних наук Жанна Путієнко, 12 жовтня ц.р. апарат управління ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») успішно завершив усі етапи процедури реєстрації медико-санітарної частини Одеського морського порту у національній медичній інформаційній системі eZdorovya та Центральній базі даних eHealth. Це дає лікарям названого медичного закладу право створювати т.зв. «електронні медичні висновки» про тимчасову непрацездатність своїх пацієнтів. У свою чергу «електронний висновок» дає юридичні підстави для формування електронного лікарняного в Електронному реєстрі листків непрацездатності.

 

За словами спеціаліста, на підготовчому етапі реєстрації комісією Національної служби здоров’я України була проведена перевірка кваліфікації лікарів МСЧ, матеріально-технічної бази лікувального закладу, наявності ліцензії на медичну практику та інших дозволів. Після отримання позитивного висновку комісії спеціалісти медико-санітарної частини пройшли відповідне навчання і отримали ключі електронного підпису.

 

- Утримувачем ліцензії на медичну практику у морських портах України номінально є апарат управління ДП «АМПУ», а всі угоди, які стосуються функціонування медичної сфери, підписує керівник відомства, - пояснює Ж.Путієнко.- У даній ситуації підписання договору з Національною службою здоров’я визначальну роль зіграв апарат управління АМПУ. Зокрема, керівник Адміністрації морських портів України Олександр Голодницький ще влітку створив робочу групу з юристів та інших спеціалістів і особисто контролював усі етапи проходження доволі непростої процедури включення поліклініки Одеського порту до національної мережі медзакладів, де пацієнти мають можливість отримання електронних лікарняних.

 

Як розповіла далі Ж.Путієнко, аналіз першого тижня роботи лікарів МСЧ у системі eZdorovya показав дієздатність нововведення МОЗ: кадрова служба ОФ ДП «АМПУ» вже отримала електронні лікарняні від Пенсійного фонду України для розрахунку (через бухгалтерію підприємства) суми матеріального відшкодування працівникам днів непрацездатності згідно з діючим законодавством. Всього за словами головлікаря, МСЧ порту оформлює майже 2 тисячі листків непрацездатності на рік.

 

Офіційна довідка Міністерства охорони здоров’я (https://moz.gov.ua)

Із 04 червня 2021 року в Україні запроваджена цільова модель формування та видачі «е-лікарняних». 

Запровадження електронних лікарняних – важливий етап депаперизації не лише у сфері охорони здоров’я, але й у побудові системи ефективного електронного документообігу, що дозволить суттєво економити бюджетні кошти шляхом мінімізації корупційних ризиків видачі необґрунтованих лікарняних та спрощення процесу отримання страхових виплат.

Цільова модель формування та видачі «е-лікарняних» передбачає формування електронних листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі медичних висновків про тимчасову непрацездатність, внесених лікуючим лікарем до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.

Пацієнтам більше не доведеться нести на роботу паперовий листок непрацездатності, щоб зафіксувати факт тимчасової непрацездатності, а роботодавці бачитимуть необхідну інформацію про е-лікарняні в особистому електронному кабінеті страхувальника (роботодавця) на вебпорталі Електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/).

 


 

 

Детальніше...

В Одеському порту одночасно обробляють 15 вантажних суден

За повідомленням головної диспетчерської Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), сьогодні, 19 жовтня, біля причалів порту одночасно обробляються 15 вантажних суден: 2 контейнеровози, 7 суховантажів під металопродукцію, 4 зерновози, 1 танкер і 1 рефрижератор.

 

Зокрема,

 

 -          стивідорні компанії-оператори причалів Карантинного молу і прилеглих акваторій проводять операції на т/х MEDKON MRA, т/х YM INVENTIVE (контейнери), т/х AFRICAN GRIFFON (металопродукція), т/х UNITED HARMONY (металопродукція), т/х OLIVIA (металопродукція), т/х MONTARA (зернові), т/х TANYA (металопродукція);

 

-          біля причалу портового холодильника – т/х SIERRA LARA (рибна продукція);

 

-          біля причалів Військового молу приймають вантажі т/х KAREEM JUNIOR (зернові) та т/х HB GOLDEN EAGLE (металопродукція),

 

-          у Заводській гавані обробляється т/х KUBROSLI-Y (металопродукція);

 

-          у Хлібній – т/х CL SEVEN (металопродукція), т/х YM PACIFICO (зернові), т/х BS-012 (зернові);

 

-          у Нафтогавані – т/х PROMETHEUS ENERGY (нафта).

 

Як вже повідомлялось, обсяг вантажоперевалки Одеського морського порту у вересні ц.р. перевищив 2 млн. тонн: на терміналах порту перевантажено 2095,6 тис. т. вантажів, що на 10,3 % вище за аналогічний показник вересня минулого року (1899,6 тис. т.). При цьому приріст перевалки сухих вантажів становив 9,9 % (1956,8 тис. т. проти 1779,8 тис. т.), приріст наливних 15,9% (138,8 тис. т. проти 119,8 тис. т).

 

 

 

Детальніше...

Оператор контейнерного терміналу на Карантинному молу Одеського морського порту розпочав експлуатацію нового фронту обробки залізничних вагонів

За інформацією інженерів групи залізничних операцій головної диспетчерської Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»), днями підписано Доповнення до «ЄТП»* про включення нових колій №№ 17-а та 17-б, довжиною майже 200 метрів кожна, у технологічний цикл припортової залізничної станції «Одеса-порт».

 

Новий фронт обробки залізничних платформ у тилу причалу №2 Карантинного молу спорудив за власні кошти портовий оператор ДП «Контейнерний Термінал Одеса» (КТО). Наприкінці вересня вказана компанія завершила процес отримання пакету узгоджень на експлуатацію об’єкта від АТ «Укрзалізниця» та відповідних державних інспекцій. З початку жовтня на коліях №№17-а, 17-б здійснюються операції з навантаження/розвантаження залізничних платформ.

 

- Новий фронт обробки рухомого складу розрахований на одночасний прийом 26 платформ. Після його введення в експлуатацію пропускна спроможність залізничних колій, якими оперує ДП «КТО», зросла до 152 вагонів на добу, - прокоментував подію начальник ОФ ДП «АМПУ» Максим Лапай. - Розширення залізничної інфраструктури контейнерного терміналу на Карантинному молу Одеського порту є черговим етапом у реалізації Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року.

___________________

* ЄТП - «Єдиний технологічний процес» - технологічний процес роботи адміністрації Одеського морського порту та залізниці

 

-

Детальніше...

У вересні Одеський морський порт наростив обсяги перевалки вантажів на 10 %

Обсяг вантажоперевалки Одеського морського порту у вересні ц.р. перевищив 2 млн. тонн: на терміналах порту перевантажено 2095,6 тис. т. вантажів, що на 10,3 % вище за аналогічний показник вересня минулого року (1899,6 тис. т.). При цьому приріст перевалки сухих вантажів становить 9,9 % (1956,8 тис. т. проти 1779,8 тис. т.), приріст наливних 15,9% (138,8 тис. т. проти 119,8 тис. т).

 

-  Успіх минулого місяця зумовлений головним чином збільшенням відвантажень експортного зерна, - коментує начальник адміністрації порту Максим Лапай. – У цьому році в порту потужно стартував зерновий сезон. У серпні ми мали значний приріст за номенклатурою зернових. У вересні ця тенденція збереглася: з елеваторів порту відвантажено 862 тисячі тонн, що на 35,7 % вище ніж у вересні минулого року.

 

За оперативними даними служби економіки Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», обсяг перевалки вантажів у порту у січні-вересні 2021 року складає 16 553,3 тис. т., що становить 94,5 % від аналогічного показника у I-III кварталах минулого року (17523,8 тис. т.). При цьому показник перевалки контейнерів перейшов у зону «плюс»: 498 408 TEU проти 480 081 TEU (+3,8%).

 

Нагадаємо, що у I півріччі 2021 р. зменшення обсягів вантажоперевалки в порівнянні з I півріччям 2020 р. складало 13,6 %. Отже, у 3 кварталі оператори вантажних терміналів скоротили відставання більш ніж у 2,5 рази.

 

 

Детальніше...

«NEW PORT 2021»: на галузевій виставці у Києві адміністрація Одеського морського порту презентувала проекти інвестиційного розвитку підприємства

У жовтні цього року в Одеському порту планується введення в експлуатацію нового причалу 1-з Андросівського молу (довжина - 254 метри), а наприкінці 2022-го адміністрація порту планує завершити реконструкцію причалу №7 Карантинної гавані (386,5 м). Будівництво і оновлення 640,5 метрів причальної стінки дозволить порту у найближчій перспективі значно наростити обсяги перевалки зернових, металопродукції та генеральних вантажів.

 

Про це 6 жовтня, заявив начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») Максим Лапай під час свого виступу на науково-практичній конференції «NEW PORT UA: Розвиток портової інфраструктури». Конференція проходить у Києві, у рамках Міжнародної промислової виставки «NEW PORT 2021». Організатором форуму виступила Торгівельно-промислова палата України за підтримки Міністерства інфраструктури та АМПУ. На виставці презентуються оптимальні інжинірингові та проектні рішення, новітні технології, техніка, обладнання та матеріали для масштабного оновлення і розвитку портових потужностей в Україні.

 

Презентуючи розвиток виробничих потужностей Одеського морського порту у 2021-2023 рр. керівник підприємства зробив акцент на будівництві і модернізації причальної інфраструктури.

 

- У 2021 році нам вдалося забезпечити високі темпи капітальної реконструкції найстарішої гідротехнічної споруди порту - причалу №7 Карантинної гавані, - розповів М.Лапай. – В результаті реконструкції довжина причальної стінки виросте до 386,5 метрів, глибина біля кордонної стінки збільшиться до 13,5 метрів, а навантаження на складські майданчики – до 20 тонн на квадратний метр. Завершення усіх робіт, згідно контракту, повинно відбутися у 2023 році, але на даний момент ми маємо оптимістичні підстави сподіватись, що це станеться до кінця грудня 2022-го…

 

За словами М.Лапая, поточний рік став поворотним у реалізації ще одного стратегічного проекту, який грає ключову роль у забезпеченні сталого розвитку виробничих потужностей Одеського порту. Мова йде про будівництво альтернативного автомобільного в’їзду, який з’єднає Об’їзну дорогу Одеси з територією порту.

 

- Завдячуючи політичній волі вищого керівництва держави і особисто президента Володимира Зеленського, проект було зрушено з мертвої точки восени минулого року, - зазначив М.Лапай. - В лютому 2021 року укладено договір на виконання робіт з «будівництва автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 «Одеса–Южний» – /М-14/ з під’їздами (під’їзд до Одеського морського порту)». Нова магістраль увійшла до програми «Великого будівництва», яку реалізує Державна служба автомобільних доріг України. Адміністрація порту зі свого боку розробляє завдання на проєктування КПП на новому в’їзді у порт та готує технічні умови на підключення об’єкта будівництва.

 

Виступаючи на конференції «NEW PORT UA: Розвиток портової інфраструктури», керівник адміністрації Одеського порту також коротко окреслив поточний стан справ у реалізації інших інвестиційних проектів. Зокрема, йшлося про будівництво нового контейнерного терміналу на Карантинному молу, майбутню реконструкцію причалів №№12-13 Платонівського молу, розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури.

Окремо виступаючий зупинився на темі діджиталізації процесів оформлення автотранспорту, вантажів та обслуговування флоту. Серед реалізованих проектів у цій сфері М.Лапай назвав систему регулювання в’їзду автотранспорту в порт за принципом «TIME-SLOT» та діючий модуль «Електронний нотіс» для надання інформації про прихід судна в порт його агентом спільно з документами, які подаються до інформаційної системи на розгляд державних контролюючих органів.

 

За словами керівника адміністрації порту, впровадження високих технологій дозволяє підприємству крокувати в ногу з технічним прогресом і грає позитивну роль у мінімізації корупційних ризиків та т.зв. «людського фактору» при прийнятті рішень.

 

Зміст, різноманітність напрямків і масштаб проектів у програмі розвитку Одеського порту, яка реалізується сьогодні, дозволяє говорити про сталий розвиток підприємства і зміцнення його конкурентоспроможності на чорноморському ринку портової перевалки вантажів, зробив висновок Максим Лапай.

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

До причалу Одеського морського порту вперше пришвартувався океанський криголам

5 жовтня об 11 ранку в акваторію Одеського порту зайшов криголам James Clark Ross. Це дослідницьке судно для експедицій у високі широти було нещодавно придбано у Великобританії. Портом приписки криголама визначено Одесу. На причалі №19 морського вокзалу криголам зустрічали начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») Максим Лапай, заступник начальника ОФ ДП «АМПУ» з операційної діяльності Денис Карпов, директор Національного антарктичного наукового центру України (НАНЦ) Євген Дикий, численні журналісти. Після проходження всіх необхідних процедур прийому судна до складу вітчизняного наукового флоту та зміни назви криголам вже в цьому році вийде в океан і візьме курс на Антарктиду, в напрямку української полярної станції «Академік Вернадський».

 

Відтепер т/х James Clark Ross належить НАНЦ. За словами Є.Дикого, наявність такого судна, пристосованого до роботи в умовах низьких температур, надає можливість значно розширити діапазон наукових досліджень. По суті, це плавучий інститут з 8 спеціалізованими лабораторіями і пристосуваннями для відбору будь-яких проб з глибин до 8 км. Тобто нашим дослідникам стають доступними практично 90% дна світового океану.

 

На момент спорудження т/х James Clark Ross входив до топ-3 найкращих наукових суден світу. І навіть зараз, 30 років потому, воно все ще входить до топ-20. Придбавши цей криголам, Україна повертається до клубу держав з розвиненою інфраструктурою наукових досліджень світового океану і полярних широт.  

 

Як стверджує Є.Дикий, сума у 5 млн. доларів, що виділені Кабінетом Міністрів на придбання криголаму, за великим рахунком є символічною за судно такого класу. До речі, це вже другий випадок передачі дослідницьких активів Сполученим Королівством Україні. У 1996 році за 1 фунт стерлінгів нашій країні була передана антарктична станція «Фарадей», яка тепер носить назву «Академік Вернадський». До придбання т/х James Clark Ross українські полярники зазнавали великих логістичних труднощів, оскільки станція 9 місяців на рік закрита плавучою кригою і вікно можливостей для перезміни людей і завезення вантажів відкривалось лише на короткий період антарктичного літа - з січня по березень. При цьому НАНЦ потрібно було встигнути на цей період зафрахтувати іноземне судно. Комерційний фрахт обходився досить дорого. Наявність власного криголаму дасть змогу доставляти людей і вантажі на станцію «Академік Вернадський» у будь-яку пору року з меншими фінансовими витратами.

 

Довідка. Судно James Clark Ross побудовано компанією Swan Hunter Shipbuilders в Уолсенд і спущено на воду в 1990 році. В урочистих заходах присвоєння імені брала участь Королева Єлизавета II. Криголам було названо на честь Джеймса Кларка Росса - британського військового моряка і дослідника, який в середині XIX століття на кораблях «Терор» і «Еребус» здійснив найбільш масштабну на той час експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.

У флоті Британської антарктичної служби експлуатувалось з 1991 року. Зокрема, «Джеймс Кларк Росс» взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в південній частині Атлантичного океану. Отримані дані і зараз використовуються в моделях оцінки криля.

 

Адміністрація Одеського морського порту

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

В Одеському морському порту привітали ветеранів з прийдешнім Днем людей похилого віку

Сьогодні, 29.09.2021 р., у конференц-залі адміністрації Одеського морського порту відбулася зустріч з непрацюючими пенсіонерами підприємства, приурочена до Міжнародного Дня людей похилого віку (1 жовтня). Сказати добрі слова на адресу заслужених трудівників причалів прийшли начальник адміністрації порту Максим Лапай, голова Профспілки Володимир Зайков, Почесний президент порту, Герой України Микола Павлюк, голова Ради ветеранів Олексій Птащенко.

 

В зв’язку з напруженою епідеміологічною ситуацією в Україні, активісти молодіжної організації підприємства забезпечили дотримання усіма учасниками зустрічі діючих на даний момент карантинних обмежень.

 

- Хочу подякувати за величезний особистий внесок кожного з вас, ветеранів, у розвиток Одеського порту, - сказав у своєму слові М.Лапай. - За великим рахунком, ми зараз оперуємо виробничими потужностями, які створені вашою працею. Адміністрація порту в повній мірі усвідомлює моральну відповідальність за продовження закладених вами традицій. Бажаємо вам не поривати зв'язок з рідним підприємством, якому ви присвятили кращі роки свого життя. Двері прохідних порту для ветеранів завжди відкриті, ви для нас - бажані гості.

 

У свою чергу В.Зайков зазначив, що багато хто з портовиків, які сьогодні мають статус ветерана, свого часу приймали участь у реалізації масштабних реформ, ініційованих легендарним начальником порту Миколою Павлюком.

 

- Перетворення, здійснені в Одеському порту під керівництвом Павлюка, потім були впроваджені в масштабах всієї морської галузі. Тобто, завдяки вам сьогодні Одеський порт і інші морські порти стабільно працюють, справляються з покладеними на них завданнями і впевнено дивляться у майбутнє, - зробив акцент профспілковий лідер.

 

М.Павлюк у своєму виступі висловив впевненість, що ветеранська організація порту, яка сьогодні перебуває у пошуку нового формату діяльності, займе достойне місце в громадському житті трудового колективу, і старійшини зможуть зробити для підприємства ще багато корисного.

 

Після завершення зустрічі ветерани отримали від Профспілки продовольчі набори та щоквартальну соціальну виплату, які виділяються у відповідності з програмою «Турбота» Колективного договору ОФ ДП «АМПУ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детальніше...

Адміністрація Одеського морського порту привітала капітана Sea Dream II з «днем народження» судна

Круїзний теплохід Sea Dream II, який сьогодні завітав до Одеси, був спущений на воду 29 вересня 1984 року. Спуск плавзасобу на воду прийнято порівнювати з церемонією хрещення дитини. То ж завтра екіпаж і пасажири Sea Dream II відзначатимуть знаменну дату - черговий «день народження» круїзника.

 

Оскільки нинішня поява судна на траверзі Воронцовського маяка має без перебільшення історичне значення – це перше пасажирське судно під іноземним прапором з початку пандемії Covid-19 – в адміністрації порту виявили повагу до екіпажу і поздоровили моряків з їх маленьким святом.

 

О 14:00 на борт круїзного судна піднялись начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ») Максим Лапай та заступник начальника ОФ ДП «АМПУ» з операційної діяльності Денис Карпов. Представники адміністрації порту вручили капітану, британцю Майклу Маклеоду (Michael Macleod) сувенір – судновий годинник, вмонтований у стилізовану копію штурвалу старовинного вітрильника.

 

Вручаючи подарунок, М.Лапай тепло подякував капітанові, екіпажу і усім пасажирам за сміливість, яку вони виявили, прийнявши рішення про захід в Одесу в період пандемії, і висловив надію, що враження від туристичних об’єктів морської столиці України і гостинність одеситів перевершать найсміливіші їх сподівання.

 

Нагадаємо, мега-яхта Sea Dream II класу «преміум» гостюватиме в Одесі добу. За цей час туристи встигнуть побувати на оглядовій екскурсії по місту, відвідати всесвітньо відомий Оперний театр, музеї в катакомбах і на виноробно-коньячному підприємстві «Шустов».

 

P.S. За інформацією відділу зовнішніх зв’язків ОФ ДП «АМПУ», серед більш ніж 30 повідомлень туроператорів про візити круїзних лайнерів в Одеський порт у навігацію 2022 року є заявки на суднозаходи мега-яхт Sea Dream II (червень) і Sea Dream I (серпень).

 

Детальніше...